Спецпроект

Музей історії Києва виселяють з "будинку Петра"

Міська влада виселяє Музей історії Києва з "будинку Петра" на Подолі, внаслідок чого археологічні фонди науковців можуть бути втрачені.

Про це заявив голова фракції "УДАР" у Київраді Віталій Кличко. За його словами, до депутатів звернулися працівники музею, які просять запобігти виселенню.

"Іще в 2004 році музей позбавили приміщення на вулиці Пилипа Орлика і "тимчасово" переселили його до Українського дому. При цьому частина музейних фондів просто загубилася, - сказав Кличко. - В 2007 році Київрада прийняла рішення побудувати для музею окреме приміщення на вул. Інститутській, але після років управління Києвом "молодої команди" Черновецького музей утратив усі шанси отримати будівлю. Тепер влада хоче позбавити музей іще й приміщень, де зберігаються унікальні предмети старовини".

Хоча столичні чиновники нібито надають для зберігання археологічних фондів інше приміщення, працівники музею сприймають це як чергову спробу розпорошення колекції та говорять про загрозу втрати унікальних експонатів (як це вже траплялось у минулому), зазначає прес-служба Кличка.

Проти таких дій влади виступає й Інститут археології НАНУ.

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.