Спецпроект

Іноземним туристам розкажуть, як у Києві нищаться пам'ятки

В четвер, 2 червня, о 19.00 стартує безстрокова акція для киян і гостей міста - відкриття інформаційних стендів на Пейзажній алеї, з постійно оновлюваною експозицією.

Інформаційні стенди будуть відкриті біля Десятинної церкви та на Андріївському узвозі, повідомляє громадянська ініціатива "Збережи старий Київ".

На стендах будуть міститись фото та інформація про культурну спадщину, незаконні забудови та проблемні точки в Києві.

Інформація буде надаватись англійською та українською мовами - щоб ситуацію в Києві та на Десятинці розуміли не тільки пересічні українці, а й гості з інших країн, де такі об'єкти охороняються ЮНЕСКО, а збереження для нащадків культурної спадщини є державною стратегією.

ЗСК нагадує, що рейдерське захоплення залишків Десятинної церкви та намагання побудувати там нову церкву - не перша атака на Пейзажну алею.

Кілька років тому важкими зусиллями місцевих жителів та активістів вдалось відстояти алею від забудови, коли МЗС хотів побудувати на схилі (за 200 метрів від фундаментів Десятинної) багатоповерховий будинок.

"Досвід показує, що відстояти він незаконного нападу сквер або об'єкт культурної спадщини цілком реально та потрібно для наших дітей", - наголошують активісти ЗСК.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.