Спецпроект

Росіянин передав Україні ікону, вкрадену з музею 30 років тому

Російський колекціонер передав Україні ікону "Покрови Борогодиці" XVI століття, викрадену з Львівського музею українського мистецтва.

Як повідомили УНІАН у прес-службі Державної митної служби України, шляхетними намірами російського колекціонера і мецената, власника ікони, Ігоря Возякова і за сприяння Міністерства культури України та Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України до України повернуто святиню - ікону "Покрови Богородиці" XVI століття.

Возяков виявив бажання передати ікону в дар Україні, зазначили у прес-службі Держмитслужби.

Також зазначили, що працівники Київської обласної митниці в пункті пропуску "Бориспіль" завершили митні процедури з увезенню неоціненного скарбу на митну територію нашої держави в найкоротший термін, тим самим полегшивши її повернення додому, адже відомо, що майже три десятиліття тому цю та багато інших ікон було викрадено з фондів Львівського музею українського мистецтва (нині - Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького).

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.