Спецпроект

В Херсоні заради торгового центру знесли стелу радянським воїнам

В Херсоні на одній із центральних площ - імені Героїв Сталінграда - зникла пам'ятна стела "На честь подвигу радянських воїнів".

Про це повідомляють "Подробности".

Як вважають у місцевому обкомі Компартї, очевидно, пам'ятний знак перешкодив будівництву найбільшого в Херсоні торгового центру.

Народний депутат України від КПУ Катерина Самойлик вважає цю подію актом вандалізму і впевнена, що "без згоди мера міста - регіонала Володимира Сальдо - стела не була б знесена".

"Про знесення пам'ятної стели нікого не попереджали, не радилися з жителями, не говорили про плани перенесення на інше місце. Ось справжнє обличчя херсонської влади - на першому місці вигода без будь-яких моральних акцентів", - вказується в повідомленні.

Прес-служба мерії поки не коментує цю заяву.

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села

Шарлотта Гарріг Масарикова. Замальовка до 170-річчя від дня народження

Шарлотта завжди була надійною підтримкою для чоловіка у складних перипетіях його політичного життя, а також першою і найвимогливішою читачкою усіх праць Томаша. Без її схвалення і оцінки жоден з його творів не йшов до друку. Виважена, спокійна, доброзичлива, але, водночас, непохитна у засадничих питаннях, вона викликала щире захоплення друзів і ненависть опонентів Томаша Масарика.