Спецпроект

На Харківщині реконструювали готське поселення (ФОТО)

На Харківщині створюють парк археологічних культур. Учасники археологічної експедиції, що працює у селищі Войтенки Валківського району, пропонують туристам відчути себе "справжніми готами".

Про це повідомляє "Німецька хвиля".

У Валківському районі нині тривають розкопки одного з готських поселень 3-5 століття нашої ери. На площі у 23 гектари знайдено рештки декількох десятків будинків.

Як розповідає керівник експедиції, доцент історичного факультету Харківського Національного університету Михайло Любичев, схоже, що готи прийшли з боку Вісли, і це була багата культура, яку сьогодні називають "Черняхівською": "Уперше досить велику площу теперішніх українських чорноземів обробили саме готи за допомогою римських знарядь праці. Багаті врожаї створювали умови задля збільшення населення, появи великих поселень".

Якість знайдених виробів з кераміки та срібних прикрас свідчить про досить високий рівень технологічної обробки.

"Ми знайшли гончарський круг. Не виключно, що знайдені срібні римські монети не грали роль грошей. Скоріше, це були скарби, з яких виробляли прикраси. Тут було багато ремісників. Це був своєрідний економічний розквіт цієї цивілізації",- каже Любічев.

Вчений припускає , що більш як півтори тисячі років тому тут ішла жвава торгівля. Любічев каже, що землероби не були войовничим народом - поселення не побудовано у вигляді фортеці, у похованнях майже нема військової зброї.

Вчені вирішили повністю відтворити житло готів, яке розкопали у минулому році. Аби зайти у таке помешкання, частина якого була у землянці, треба було нагинатися.

Як розповідає археолог Кирило Мизгін, упродовж двох тижнів студенти копали котлован чотири на п'ять метрів у половину людського зросту, потім зробили стіни з дерев'яних зрубів, щілини закрили мохом, та відтворили з очерету дах.

 Реконструкція готського житла

"Це було нелегко. Ми використовували їхні інструменти. Тоді не було лопат. Тільки мотики та сокири. Готські знаряддя праці з вуглецевої сталі нам відтворили ковалі", - каже археолог.

Перша готське помешкання відтворено з ініціативи одного з місцевих підприємців, який займається "зеленим туризмом" та спільно з вченими хоче створити парк археологічних культур.

Як каже Мизгін, тут очікують прихильників "екстремального туризму": "Є можливість зануритися у готське минуле. Побудувати власноруч таке саме помешкання, зшити їхній одяг, зробити керамічний посуд і пожити подалі від галасу нашої цивілізації".

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.