Спецпроект

У Львові хочуть відкрити музей фехтування (МАЛЮНКИ)

Президент федерації фехтування Львівської області Василь Бусол хоче відкрити музей фехтування у Львові.

Про це повідомляє Zaxid.net.

Йдеться про будівлі в історичному центрі міста, на вул. Руській, 20, де раніше при товаристві "Сокіл-Батько" було відкрито один з перших в Україні гуртків з фехтування.

Позиція з одного із перших відомих манускриптів, присвячених бою холодною зброєю - італійського Flos Deullatorum (1409 рік)

Зі слів президента федерації, на сьогодні частину приміщення використовує комунальна 1-ша міська поліклініка, натомість школа фехтування на сьогодні використовує приміщення за орендну платню.

 Ілюстрація до підручника з фехтування, складеного німецьким майстром Пітером фон Данціґом (1452)

"Було б добре, якби приміщення передали школі фехтування на пільгових умовах оренди. У цьому приміщенні можна було б створити музей фехтування, штаб-квартиру федерації фехтування", - сказав Василь Бусол.

 Натхненна новою іспанською школою фехтування книга Жирара Тібо з Антверпена Académie de l'Espée (1628)

Він додав, що це питання він неодноразово піднімав, однак його досі не вдалося владнати з місцевою владою.

Як правильно робити випад. Ілюстрація з книги поляка Войцеха Заблоцького "Мистецтво володіння шаблею" (1830) 

Водночас директор ДЮСШ № 2 (у якій викладають фехтування) Ольга Винницька наголосила, що у Львові уже давно варто створити фехтувальний центр.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.