Спецпроект

Львівські студенти розкопують стоянку періоду палеоліту

Перші археологічні розкопки доби палеоліту відбулися на теренах Західної України.

Про це повідомляє прес-служба Національного університету "Львівська політехніка".

Місцезнаходження було відкрито ще у 1981 році, а в 1988-89-х роках проведено археологічні розкопки.

Детальніше про вивчення доби палеоліту розповів безпосередньо організатор розкопок, завідувач відділу археології Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України, доктор історичних наук Олександр Ситник Олександр Степанович:

"Ми вивчаємо умови життя первісної людини, виявляємо межі пам'яток (стоянок) первісних людей. Досліджувана  стоянка - №1, а нараховується ще 5 таких стоянок доби палеоліту. На жаль, більшу частину стоянок зруйновано. Вони є ще Криму, а також група на Дністрі".

Homo Sapiens родом із Криму. Сенсація від українських археологів

За словами археолога, на Поділлі знаходять пам'ятки кам'яних решток, артефактів, що свідчить про життя первісних людей, про тварин, на яких вони полювали.

"Ми знайшли артефакти Льодовикового періоду. Вже знаходили знаряддя праці, кістки північного оленя, зубра, бика, роги, ребра та зуби тварин, - повідомив Ситник. - Пам'ятка важлива тим, що вона вже має конкретну дату - 2 рівня культурних шарів (верхній та нижній) датуються відповідно 20 і 40 тисяч років тому. Важливим аспектом є і наявність палеофауни - решток тих тварин, які жили поруч з людиною".

Керівник археологічної експедиції від студентської колегії "Львівської політехніки" Віктор Шепітчак також розповів, що в середньому участь у таборі беруть 30 чоловік. Студенти приїжджають добровільно, на волонтерських засадах.

Експедиція здобула підтримку Міністерства освіти. Кілька тисяч якісних знайдених артефактів підуть до Львівського історичного музею.

Довідка:

Пам'ятку розміщено на вершині крутого схилу лівого берега невеличкої річки Ігри - лівої притоки Серету. Це південні околиці с. Ігровиця Тернопільського району. На висоті 20-30 метрів від тальвегу долини спостерігається відслонення карбонатних порід (вапняків, крейди тощо).

На висоті близько 50 метрів від рівня річки знаходиться недіючий піщаний кар'єр, в якому і знайшли перші кам'яні вироби.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.