Під Києвом реконструюють бої в укріпрайоні 1941-го

"18" вересня 2011 року, з нагоди 70-річчя оборони Києва громадською організацією "Київський Клуб "Червона зірка" та історико-патріотичним клубом "Пошук" буде проведено військово-історичний захід "Київський укріплений район - КиУР-1941" біля ДОТу №205 в селі Юрівка Києво-Святошинського району Київської області.

Про це повідомляє прес-служба клубу "Червона Зірка".

Участь в заході приймають військово-історичні клуби України, що займаються вивченням військової історії та реконструкцією підрозділів Червоної Армії й Вермахту. Захід відбудеть за сприяння Національної кіностудії ім.О.Довженка та Віто-Поштової сільської ради.

Танки в снігах. "Червона Зірка" реконструювала зимові бої під Києвом (ФОТО)

Батальна сцена включає елементи підготовки киянами та бійцями Червоної Армії захисних оборонних смуг, евакуацію мирного населення, повітряні нальоти авіації та основний епізод - спроба штурму ДОТу №205 підрозділами німецької армії та героїчна оборона захисників КиУРу.

ДОВІДКА

Молодіжна громадська організація "Київський клуб "Червона Зірка" - патріотичне об'єднання, яке в першу чергу ставить перед собою завдання про формування патріотичних почуттів і національної свідомості молодих громадян на основі прикладів героїчної боротьби українського народу в період Першої та Другої світових воєн та насамперед у Великій Вітчизняній війні як основної складової Другої світової війни, визнання духовної єдності поколінь та спільності культурної спадщини.

Одною із форм патріотичного виховання в Молодіжній громадській організації "Київський клуб "Червона Зірка" є поглиблене вивчення історії українського народу на основі проведення фестивалів військово-історичних реконструкцій.

У Києві відтворили участь 1-го Українського з американцями в 1945-му (ФОТО)

В цих заходах приймають участь військово-історичні клуби Росії, Білорусії, Чехії, Естонії, Литви, Латвії, Польщі, Румунії, Німеччини та з багатьох міст України. Глядачами таких вистав вже стали десятки тисяч українців.

Київський клуб "Пошук" - найстаріша та найпотужніша пошукова організація Київської області. Клуб створений в 1978 році та об'єднує пошукові загони, музеї, ветеранські організації. Лише за останні роки пошуковцями Клубу було знайдено та поховано рештки більше ніж 1200 бійців Червоної армії, відкрито музейний комплекс "Пояс Слави" (Київський Укріплений Район).

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.