Онука Івана Франка заборгувала 32 тисячі за надану замість музею квартиру

Онука Івана Франка Дарія Тарасівна Франко звернулася до голови постійної комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця з проханням допомогти у її скрутному становищі.

Про це повідомила прес-служба Бригинця.

"Онуці Івана Франка потрібна сума в розмірі 1600 купюр, на яких зображений її дідусь", - заявив голова комісії.

Депутат розповів, що така необхідність виникла в зв'язку із тим, що вартість оплати комунальних послуг для пані Дарії складає 500 грн на місяць в той час, як її пенсія - 830 грн. Тому на сьогодні, за нестачі коштів, нащадок І.Франка, яка немає рідних, заборгувала за квартирну плату 32 тис 339 грн.

Голова профільної комісії звернувся до голови КМДА Олександра Попова з проханням надати доручення комунальним службам списати борг спадкоємиці Івана Франка.

Квартиру в м. Києві на вул. Володимирська, 48а родина І.Франка отримала у 1950 році як компенсацію за будинок у Львові, в якому нині розташований музей Івана Франка.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.