Ольга Богомолець відкриває історичний комплекс "Музей Радомисль"

У п`ятницю, 30 вересня, о 14 годині відбудеться урочисте відкриття історико-культурного комплексу "Замок Радомисль", який знаходиться в Житомирській області, м. Радомишль.

Про це ІП повідомила прес-служба Ольги Богомолець.

Сьогодні в історико-культурному комплексі "Замок Радомисль" міститься єдиний у світі Музей української домашньої ікони, зібрання якого налічує понад 5000 ікон ХVII - XX ст. з усіх регіонів України.

В музеї представлені ікони народних і професійних іконописців, багатометрові домашні іконостаси, гуцульські складні і козацькі ковчеги, подорожні образи, ікони вирізані з дерева, відлиті з металу, написані на склі.

Експозиція музею є найчисленнішою в Україні за останні 20 років, а сам музей - є найбільшим у своєму роді на теренах СНД.

Ініціатором створення комплексу і його фундатором є відомий громадський діяч, меценат та лікар Ольга Богомолець.

Пошуки місця для створення музею, де б "ікони оточувала не музейна прохолода, а домашній затишок", привели Ольгу Богомолець до м. Радомишля, де знаходилась закинута будівля старого млина.

Понад 60 тонн сміття довелось вивезти перед початком проведення реставраційних робіт, і лише після цього вдалось встановити історію споруди, що сягала на століття в минуле.

В результаті пошуків дослідники з'ясували, що на цій території раніше була розташована радомишльська "папірня" - перша у Центральній Україні фабрика з виготовлення паперу, яку було засновано у 1612 році, архімандритом Києво-Печерської лаври - Єлисеєм Плетенецьким. Папір з радомишльської "папірні", виготовлений з кропиви та льону, вважався міцним та довговічним, мав свій власний водяний знак. На ньому протягом багатьох століть друкувалися всі православні книжки на Лівобережній Україні, зокрема перша у Києві книга - "Часослов" (1616 р.).

Реставраційні роботи над відновленням споруди тривали понад 4 роки. Сьогодні комплекс є величною архітектурною спорудою загальною площею 2500 кв.м. Для відновлення автентичної архітектоніки була проведена велика дослідницька робота, а всі необхідні для реставрації елементи відтворювались вручну, за давніми методами.

У замку відновлено інтер'єри XVIІ століття, а сама споруда вражає тим, що збудована без рукотворного фундаменту і розташована на скелі, оточеній водою, яка занурюється вглиб землі на кілометри.

У комплексі сьогодні крім музею функціонують, виставкові зали та концертна зала. Замок оточує ландшафтний парк, що складається з кількох островів, з'єднаних між собою кам'яними мостами. Гармонійно вписана в ландшафт парку колекція скульптур 17-18 ст.

Тут також знаходиться єдиний у світі монумент, що пливе  по річці, вагою понад 4 тонни. Це - пам'ятник Єлисею Плетенецькому, архімандриту Києво-Печерської лаври, засновнику Папірні.

У ніч з 14 на 15 травня 2011 року група місцевих жителів на чолі з можновладцем Романом Руденком потрощила ландшафтний парк "Замку Радомисль", щоб забезпечити прохід до річки гусей.

Останній Шухевич

12 січня відзначають День українського політв’язня – як згадку про масштабні арешти українських дисидентів 1972 року. З цієї нагоди ІП публікує інтерв’ю з Юрієм Шухевичем – одним із «могіканів», що відбув в радянських ув’язненнях 36 років.

Як і чому вікінги опинилися у Західній Україні

Як тут опинилися скандинави? Вони були важливою частиною державного апарату Русі, особливо в період правління князя Володимира. З літопису відомо, що Володимир був змушений тікати у Швецію після невдачі у міжусобній війні. Звідти він повернувся із армією варягів, які допомогли відвоювати спадщину.

“Какая разніца” і штрафи за російські вивіски: мовні пристрасті в Україні сто років тому

Мовне питання в Україні, здавалося б, остаточно вирішене та законодавчо врегульоване, знову з’являється на порядку денному – з подачі вже нової влади. Паралельно бачимо спроби назвати мову “причиною громадянської війни”, чинити опір подальшій українізації тощо. Нічого нового за останні 30 років? Насправді такі “мовні срачі” трусили Україну і після проголошення незалежності більше 100 років тому!

Степан Бойко. Як дядько Шухевича захищав головного комуніста Волині

На думку Степана Шухевича багато справ супроти членів КПЗУ було сфабриковано правоохоронними органами. Будучи одним із адвокатів на відомому «Володимирському процесі 151-го» 1926 р., він зазначав, що серед підсудних лише кілька осіб насправді сповідували комуністичну ідеологію, натомість, інші були «українцями, мешканцями Володимира», які «про комуну і комуністів… знали лише з книжок».