Ольга Богомолець відкриває історичний комплекс "Музей Радомисль"

У п`ятницю, 30 вересня, о 14 годині відбудеться урочисте відкриття історико-культурного комплексу "Замок Радомисль", який знаходиться в Житомирській області, м. Радомишль.

Про це ІП повідомила прес-служба Ольги Богомолець.

Сьогодні в історико-культурному комплексі "Замок Радомисль" міститься єдиний у світі Музей української домашньої ікони, зібрання якого налічує понад 5000 ікон ХVII - XX ст. з усіх регіонів України.

В музеї представлені ікони народних і професійних іконописців, багатометрові домашні іконостаси, гуцульські складні і козацькі ковчеги, подорожні образи, ікони вирізані з дерева, відлиті з металу, написані на склі.

Експозиція музею є найчисленнішою в Україні за останні 20 років, а сам музей - є найбільшим у своєму роді на теренах СНД.

Ініціатором створення комплексу і його фундатором є відомий громадський діяч, меценат та лікар Ольга Богомолець.

Пошуки місця для створення музею, де б "ікони оточувала не музейна прохолода, а домашній затишок", привели Ольгу Богомолець до м. Радомишля, де знаходилась закинута будівля старого млина.

Понад 60 тонн сміття довелось вивезти перед початком проведення реставраційних робіт, і лише після цього вдалось встановити історію споруди, що сягала на століття в минуле.

В результаті пошуків дослідники з'ясували, що на цій території раніше була розташована радомишльська "папірня" - перша у Центральній Україні фабрика з виготовлення паперу, яку було засновано у 1612 році, архімандритом Києво-Печерської лаври - Єлисеєм Плетенецьким. Папір з радомишльської "папірні", виготовлений з кропиви та льону, вважався міцним та довговічним, мав свій власний водяний знак. На ньому протягом багатьох століть друкувалися всі православні книжки на Лівобережній Україні, зокрема перша у Києві книга - "Часослов" (1616 р.).

Реставраційні роботи над відновленням споруди тривали понад 4 роки. Сьогодні комплекс є величною архітектурною спорудою загальною площею 2500 кв.м. Для відновлення автентичної архітектоніки була проведена велика дослідницька робота, а всі необхідні для реставрації елементи відтворювались вручну, за давніми методами.

У замку відновлено інтер'єри XVIІ століття, а сама споруда вражає тим, що збудована без рукотворного фундаменту і розташована на скелі, оточеній водою, яка занурюється вглиб землі на кілометри.

У комплексі сьогодні крім музею функціонують, виставкові зали та концертна зала. Замок оточує ландшафтний парк, що складається з кількох островів, з'єднаних між собою кам'яними мостами. Гармонійно вписана в ландшафт парку колекція скульптур 17-18 ст.

Тут також знаходиться єдиний у світі монумент, що пливе  по річці, вагою понад 4 тонни. Це - пам'ятник Єлисею Плетенецькому, архімандриту Києво-Печерської лаври, засновнику Папірні.

У ніч з 14 на 15 травня 2011 року група місцевих жителів на чолі з можновладцем Романом Руденком потрощила ландшафтний парк "Замку Радомисль", щоб забезпечити прохід до річки гусей.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.