АНОНС: Виставка “Праведники Бабиного Яру. Гуманістичний подвиг українців”

29 вересня 2011 року о 14.00 у Національному музею історії Великої Вітчизняної війни відбудеться відкриття виставки, приуроченої до 70-річчя початку масових розстрілів у Бабиному Яру.

Близько 1500 документів і музейних експонатів з фондів Меморіального комплексу "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років", Національного музею історії України, галузевого державного архіву Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України, фондів бібліотеки Гете-Інституту в Україні та особистої колекції І. Левітаса розповідають про гітлерівський "новий порядок" на теренах України, про геноцид єврейського народу та акцентують героїку Праведників Бабиного Яру.

Серед численних унікальних документів - оригінальні малюнки художника-етнографа Ю. Павловича, що розповідають про Київ за часи нацистської окупації, та нові надходження з родинних архівів колишніх військовослужбовців вермахту, які надав Меморіальному комплексу бельгійський дослідник-пошуковець М. Богарт.

Акцентним на виставці є розділ "Праведники Бабиного Яру". Його матеріали стверджують, що не зважаючи на погрози та репресії, в Україні залишилися люди, які  зберігли цінності моралі та готовність до порятунку інших. Серед тих, хто рятував євреїв, - представники багатьох національностей: українці, росіяни, поляки, татари, вірмени, німці, французи, молдавани, кримські татари, італійці.

На  виставці представлена портретна галерея з 283 світлин "Праведників Бабиного Яру", а також фото і документальні матеріали рятівників-киян: Н.В.Герасимової, О.Г. Горбовського, В.М. Корейка, родин Глаголєвих, Ніколаєнків, Счасних та інших.

Наразі 3823 осіб удостоєні звання Праведників України та 605 - Праведників Бабиного Яру. Ці спеціальні відзнаки були ініційовані Фондом "Пам'ять Бабиного Яру". З 1988 р. Фондом зібрано понад 24 тисячі прізвищ загиблих, видано 15 книжок та альбомів (представлено в експозиції).

Меморіальний комплекс "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років" розташований за адресою: м. Київ, вул. Лаврська (Івана Мазепи), 24.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.