Спецпроект

У Кіровограді депутати відмовилися перейменувати Леніна на Шевченка

Депутати Ленінської районної у місті Кіровограді ради депутати більшістю голосів відмовилися підтримати депутатський запит про перейменування району на честь Тараса Шевченка (Шевченківський).

Про це кореспонденту УНІАН повідомили в обласній організації ВО "Свобода", посилаючись на інформацію депутата Ленінської райради від даної політичної партії Ігоря Бур'янова.

За його словами, сьогодні на сесії депутати повинні були лише направити відповідний запит до Кіровоградської міської ради, до компетенції якої належить прийняття рішення з означеного питання, проте більшістю голосів відмовились це робити.

"Ідея перейменувати район зріла давно, а оформилася у конкретну пропозицію під час відзначення 150-річчя перепоховання в Україні Т.Шевченка, - повідомив Бур'янов. - Пізніше на сесії я озвучив усний запит, а тепер ось надійшла черга і до письмового. Питання розглядалося в усіх постійних комісіях ради, і активно ніхто не заперечував проти ідеї перейменування, крім комуністів".

Проте під час голосування пропозицію про перейменування Ленінського району на Шевченківський підтримали лише 9 депутатів із фракції БЮТ-"Батьківщина". Були проти, або зовсім не голосували депутати від Партії регіонів, КПУ, "Солідарність жінок України", "Фронт Змін".

Всього у складі Ленінської в м. Кіровограді райради нараховується 50 депутатів.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.