Херсонська влада збирається вшанувати генерала Армії УНР

Про намір вшанувати пам'ять генерала Армії УНР Олекси Алмазова інтернет-виданню "Не будь байдужим!" заявила начальник управління громадських зв'язків Херсонської міської ради Тетяна Сазонова.

17 вересня цього року, в рамках відзначення Дня міста, у Херсоні відбудеться парусна регата на честь бригадного генерала Війська Польського Маріуша Заруського. Цей захід ініційований херсонською владою та Республікою Польща.

Польський генерал був розстріляний у Херсоні радянською владою у 1941 р. Відтак Херсон став місцем польського паломництва до могили Заруського. Щорічно поляки вшановують свого видатного військового.

Однак серед святкових заходів не знайшлося місця власне українським військовим, які народились у Херсоні. До таких постатей належать генерал Армії УНР Олекса Алмазов, полковники Володимир Кедровський та Михайло Коноників та багато інших.  

Генерал Олекса Алмазов

Коментуючи програму святкових заходів, начальник управління громадських зв'язків Херсонської міськради пані Сазонова, зазначила буквально наступне: "Міська рада шанує не лише польських, а й українських військових. Що стосується вшанування пам'яті нашого земляка, генерала Армії УНР Олекси Алмазова, то воно обов'язково відбудеться. Ми вже працюємо над цим питанням".

Алмазов Олекса Дмитрович (*6 січня 1886, Херсон - †13 грудня 1936, Луцьк) - український військовий і громадський діяч, генерал-хорунжий Армії Української Народної Республіки.

Походив з родини чиновників. Отримав військову освіту. За Першу світову війну був нагороджений усіма орденами до Святого Володимира IV ступеня з мечами та биндою, орденом Святого Георгія IV ступеня.

Гандзюк і Сафонов. Два царські генерали, які не зрадили УНР

З січня 1918 р. - в українській армії. Командир окремої кінно-гірської батареї Гайдамацького Коша Слобідської України військ Центральної Ради. Учасник боїв за Київ у січні 1918 року, біля Гребінки, за Лубни, Хорол, Полтаву, Харків, Кременчук. Звільняв міста Кам'янець-Подільський, Шатаву, Дунаївці, Проскурів, Летичів, Вінницю, Київ від радянських та білогвардійських окупаційних військ.

Учасник Першого зимового походу. Кавалер ордену "Залізного хрест за зимовий похід та бої" (найвища військова нагорода УНР).

Після окупації території УНР Червоною армією - мешкав на Волині. Помер та похований у Луцьку.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.