У Криму хочуть розібратися з "агресивними псевдокозаками"

Кримське козацтво готове до злагодженої і конструктивної співпраці з урядом Автономної республіки Крим.

Про це заявив верховний отаман Кримського козачого союзу Володимир Черкашин на круглому столі, який провів перший заступник голови Ради міністрів Криму Павло Бурлаков, повідомляє УНІАН.

Черкашин відзначив, що сьогодні кримські козаки опікуються відродженням традицій народу і патріотичним вихованням молоді.

Під час круглого столу були обговорені питання створення Козачого коледжу і козачих дитячих літніх спортивно-патріотичних таборів, проведення дитячих спортивних ігор, фольклорних фестивалів та інших національно-культурних заходів.

Уряд Криму спільно з громадськими організаціями розробить пропозиції зі створення "козачих станиць" - культурно-етнографічних туристичних об`єктів.

На думку учасників круглого столу, "настав час для перегляду багатьох реалій, що склалися за останні роки, пов`язаних з деструктивними процесами у козачому русі. Це, наприклад, численні самодіяльні козачі і псевдокозачі структури, сумнівні охоронні фірми, які дискредитують козацтво агресивною і часто протизаконною діяльністю на користь приватних осіб і фірм. Це об`єднання під козачими прапорами людей, які не знають і не бажають дотримуватися козачих традицій".

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.