У Запоріжжі пройде історичний фестиваль "Із варяг - у греки"

1-2 жовтня в Запоріжжі на острові Хортиця проходитиме Всеукраїнський історико-культурний фестиваль "З варяг - у греки".

Про це повідомляє "Запоріжжя.Коментарі".

Гості фестивалю зможуть на власні очі спостерігати за еволюцією європейської та української культури, моди, фольклору. Доторкнутися до живої історії, зануритися в атмосферу минулих епох, дізнатися про життя народів, сформували обличчя сучасної Європи та Україною.

Під Києвом штурмували середньовічну фортецю (ФОТО)

У програмі фестивалю значаться:

- Лицарські турніри
- Бугурти (масові бій латників стінка-на-стінку)
- Лучний і арбалетний турніри
- Метання сокир, ножів та списів
- Виступ кінного театру
- Театралізована постановка
- Бенкет і змагання менестрелів, шинкові конкурси
- Ярмарок
- Кінні прогулянки
- Майстер-класи з народних ремесел
- Богатирські ігри, інтерактивні конкурси та народні забави
- Концерт фольк-гуртів
- Фаєр-шоу.

Мечем і сапкою. "Битва націй" у Хотинській фортеці (ФОТО)

Всі охочі зможуть сфотографуватися в костюмах і приміряти лицарські обладунки, послухати живу фольк-музику: волинка, скрипка, флейта та інші старовинні народні інструменти.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.