Для підтримки пам'яток Києва потрібно 2.000.000.000 грн щороку

Для підтримки пам'яток Києва в належному стані, щороку необхідно виділяти понад 2 млрд грн, стало відомо під час презентації Генерального плану до 2025 р., який планується прийняти замість чинного Генерального плану-2020.

Про це повідомляє голова постійної комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Тобто, за час дії Генплану місто має витратити на охорону і реабілітацію історичних споруд суму, адекватну двом київським бюджетам цього року. Думаю, є всі підстави вважати, що такого не станеться, зважаючи на те, що наразі на охорону пам'яток щороку виділяється не 2 млрд грн, а всього кілька мільйонів", - наголосив Бригинець.

Депутат пояснив, що через великі вилучання з столичного бюджету, які цього року сягали 8 млрд грн новий Генплан не вирішить питання охорони культурної спадщини і пам'ятки, швидше за все, руйнуватимуться й далі.

Прийняття київською владою Генерального плану очікується до Нового року.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.