Українські євреї обурені Шустером і "ТБ-істориками"

Український єврейський комітет закликає керівників провідних українських телеканалів утриматися від запрошення "теле-істориків" до участі у рейтингових телевізійних проектах.

Про це йдеться у переданій УНІАН заяві президента Українського єврейського комітету Олександра Фельдмана (нардеп від БЮТ, весною 2011-го перейшов до провладної більшості).

"Український єврейський комітет висловлює своє обурення відверто провокаційними антиєврейськими заявами з боку лідера "Братства" Дмитра Корчинського та голови Київської організації ВО "Свобода" Андрія Іллєнка, які пролунали в ефірі "Шустер Live" 3 вересня на тему 70-ї річниці трагедії Бабиного Яру, - йдеться у заяві. - Переконані, що жодні телевізійні рейтинги не варті того, аби ображати пам‘ять загиблих та спекулювати на історичних трагедіях".

На думку Фельдмана, обговорювати трагічні сторінки історії України, а також проблеми історичного примирення за участю осіб із радикальними і відверто тенденційними поглядами - це ще більша помилка, ніж відсутність будь-яких дискусій та замовчування проблем.

В Україні не існує дефіциту достатньо фахових істориків, авторитетних мислителів та врівноважених політиків, які вміють казати правду та відстоювати власну точку зору, не вдаючись до спекуляцій, звинувачень і приниження гідності інших, зазначив президент УЄК.

Фельдман закликав керівників і редакторів провідних українських телеканалів не запрошувати "сумнівно відомих "медіа-політиків" і "теле-істориків" до участі у рейтингових телевізійних проектах.

3 жовтня у програмі "Шустер Live" Андрій Іллєнко заявив, що українці не повинні брати на себе відповідальність за розстріли євреїв у Бабиному Яру та за єврейські погроми у Львові.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.