На Поліссі відкрили меморіальний комплекс УПА (ФОТО)

У селі Літвиця Дубровицького району Рівненської області відбулась церемонія відкриття комплексу поховань вояків УПА.

Про це повідомляє благодійна ініціатива "Героїка".

У далекому 1944 р. на території військової округи УПА "Заграва" точились запеклі бої між підрозділами УПА та військами НКВД. В одному з таких боїв, 11 березня 1944 р., командир загону ім. М. Колодзінського Микита Скуба-"Лайдака" був поранений більшовицькою кулею у ліве плече.

Поранений курінний продовжував командувати боєм та стріляти однією рукою з коліна, доки не впав від другої кулі, яка поцілила йому в голову.

Нові пам'ятники на старих могилах

"Лайдаку" разом із двома іншими загиблими повстанцями (кулеметником "Борою" та санітаром "Крейсером") поховали 15 березня на сільському цвинтарі Літвиці.

За декілька місяців, 16 листопада 1944 р., поруч з могилами цих вояків був похований ще один упівець - сотенний "Давун", який також загинув у бою з більшовиками.

 Загиблому рядовому було 19 років

Зі здобуттям Україною незалежності місцеві патріоти відшукали приблизне місце поховання бійців УПА на сільському кладовищі та встановили там металевого хреста.

Влітку 2011 році до Літвиці були запрошені фахівці Товариства пошуку жертв війни та політичних репресій "Пам'ять". Історики провели пошукові роботи, за результатами яких було виявлено місце поховання всіх чотирьох повстанців.

 Фото: "Героїка"

Для встановлення чотирьох козацьких хрестів благодійна ініціатива "Героїка" понад півроку збирала пожертви серед небайдужих українців. Виготовив пам'ятники майстер з Черкащини Олег Собченко, нічого не взявши за свою роботу.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.