Поштівки Гіммлера до "любої матусі" продадуть на аукціоні (ФОТО)

Поштові листівки, які Генріх Гіммлер відправляв своїй матері Анні в роки Другої світової війни, будуть продані з аукціону в британському графстві Шропшир.

Про це повідомляє "Дейлі Телеґраф".

Один з головних політичних і військових діячів Третього рейху постає у листівках зразковим сином: він регулярно писав матері з різних точок Європи. 

Одна з поштівок надіслана зі щойно окупованого Парижу в червні 1940 року. У ній Гіммлер пише: "Моя люба матусю! Палкий тобі привіт із Парижу. Сподіваюся, що в тебе все добре".

Фото: The Daily Telegaph

Листівки були виявлені разом з іншими документами в одному з будинків Гіммлера на півдні Німеччини.

За попередніми оцінками, вони можуть бути продані більш ніж за 40 тис. фунтів стерлінгів.

Зразки поштових листівок Третього рейху дивіться у розділі "Артефакти".

«Симон Петлюра інтернаціоналізує українське питання піснею»: невідома історія тріумфу «Щедрика» в Європі

«Завдяки цій державній інституції генерал Петлюра, керівник нової республіки вирішив спробувати показати світу окремішнє існування та етнічну ідентичність свого народу. – Пише французький критик.
– Які ці люди далекі від нашого мізерного прагматичного менталітету, яка в них відчувається віра! Дві години співу "a capella" іноземною мовою закінчилися чотирикратним викликом на біс – це характеризує найкраще успіх цього вечора».

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Життя в затінку комина. Подорож в Аушвіц. Частина 1

В’язень підійшов до огорожі, звів руки долонями вверх, як давні праведники при молитві й важко опустився на дроти. Сухо затріскотіли блакитні вогники й електричний струм зім'яв його лице зморшками болю…"

Серце фабрики смерті. Подорож в Аушвіц. Частина 2

...Проходячи через газову камеру, зловила себе на тому, що постійно скошую очі на отвір у стелі. Десятки літ тому над головами збитих у одну масу людей там з'являлося обличчя без рис – бо ж маски знеособлені – і сипалися жовтуваті гранули...