На охорону музеї Києва наступного року коштів не передбачено

На охорону музеїв Києва в попередньому проекті бюджету Києва на 2012 рік грошей не передбачено.

Про це стало відомо під час спеціального засідання комісії Київради з питань культури та туризму присвяченого розгляду пропозицій до бюджету Києва 2012 року, повідомив голова комісії Олександр Бригинець.

Голова комісії зазначив, що для охорони музеїв у 2012 році необхідно 8,5 млн грн, з них 4 млн грн - на охорону історико-архітектурної пам’ятки-музею "Київська фортеця".

"Настав час поставити питання руба – або місто знаходить гроші на належну охорону музеїв державною охоронною службою, або офіційно знімає з себе відповідальність за безцінні експонати і передає ці музеї до державної власності", - наголосив Бригинець.

Депутат побоюється повторення ситуації, коли працівники київських музеїв змушені були закривати сховища реліквій та чергувати ночами через борги із зарплати державним охоронцям.

Кілька років тому з усіх 12-ти столичних музеїв, якими керує КМДА, зняли державну охорону через заборгованість по зарплаті, яка тоді становила 1,812 млн гривень.

Нагадаємо, учора Олександр Бригинець заявив, що з необхідних у 2012 році 35 млн грн на охорону пам'яток КМДА не передбачила ані копійки.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.