Спецпроект

В День пам'яті жертв Голодомору херсонська влада веселитиметься

У Херсоні 26 листопада, в День пам`яті жертв Голодомору відбудеться півфінал регіональної ліги КВК.

Як передає кореспондент УНІАН, відповідні афіші розклеєні в обласному центрі.

Зокрема, на афіші зазначається, що в суботу, 26 листопада о 18.00 в Палаці молоді на вул. Перекопській відбудеться другий півфінал Херсонської відкритої ліги КВК.

Також на афіші зазначається, що гра відбудеться за підтримки управління у справах сім`ї, молоді та спорту Херсонської облдержадміністрації та мера Херсона Володимира Сальдо.

Як повідомив начальник управління сім`ї, молоді та спорту Херсонської ОДА Олег Кравець, очолювана ним установа до організації цього півфіналу КВК має непрямий стосунок, а організовує і проводить гру громадська організація Відкрита ліга КВК "Я валяюся!", яка і запланувала проведення цього заходу на 26 листопада.

"Це вони планували. Захід був запланований давно і організатори не знали, що цього дня відзначається День пам`яті жертв Голодомору", - сказав Кравець.

Також, за словами начальника управління ОДА, скасувати півфінал КВК неможливо, оскільки, в іграх беруть участь команди з інших міст, і вже вирішено питання з їх приїздом і поселенням.

Але, за словами чиновника, організатори перед початком гри оголосять про те, що сьогодні День жалоби.

Також Кравець повідомив, що цей півфінал КВК проводиться в рамках виконання обласної програми "Молодь Херсона" і фінансується в рамках цієї програми з обласного бюджету.

Нагадаємо, торік голова Херсонської ОДА Микола Костяк заявив, що День пам'яті жертв голодоморів потрібен Україні, "але не такий помпезний".

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.