Вийшла збірка творів Олекси Слісаренка - класика УРСР 1920-их (ВІРШ)

У серії "Розстріляне Відродження" (видавництво "Смолоскип") вийшла збірка вибраних творів Олекси Слісаренка.

До видання увійшли вибрані твори, а також спогади про письменника та статті критиків 1920-х рр. і сучасних дослідників.

Збірку упорядкувала професор Могилянки Віра Агеєва.

Олекса Слісаренко (1891-1937) — талановитий прозаїк, майстер гостросюжетної психологічної новели, а згодом роману й повісті, що починав як поет-символіст, підписував маніфести футуристів і конструктивістів, потім обстоював чисте мистецтво, сповіду­вав авангардистську деструкцію, зрештою почергово був чле­ном "Комкосмосу", "Аспанфуту", "Комункульту", "Гарту", ВАПЛІТЕ, "Техно-мистецької групи "А".

Олекса Слісаренко. Комунікація

Од чумацьких маж,
чудних, як етнографія,
од аеропланів,
недоносків фантазії, -
до міжпланетних мостів
з душею електричною!

О, комунікація!
О, комунікація!

Молотом,
плугом,
лопатою
в мозок землі.
Свято - в силі.

Необмежними плинами
нервових вібрацій
землі сполучи
про єдність крик уночі -

О, комунікація!
О, комунікація!

...Думки на полотнах космосу
накреслять плани комунікацій.
Гостру косу
поламай, смерте,
праця твоя уперта
непотрібна тепер!

Міліарди уст
осанну понесуть
і хаос стривожений
зубами заклацає:

О, комунікація!
О, комунікація!

Грона
сонячних систем
стигло нависли,
мости еластичними дугами
од грона до грона

Міліардні гони,
а ними
жадоба розуми
гонить.
Ні місяця,
ні сонця,
ні зір -
лише зупинки
на космічному шляху.
І гоняться
з порошинки на порошинку
гниди - велетні духу.

О, комунікація!
О, комунікація!

(1919 р., із серії "Слісаренко" на сайті "Укревкульт")

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.