УПА БОРОЛАСЯ ЗА ІНТЕРЕСИ УКРАЇНИ - КЛИЧКО

Лідер партії "УДАР" Віталій Кличко вважає, що крапку в питанні визнання ветеранів Української повстанської армії поставить історія.

"Я вважаю, що на сьогодні нерозумно піднімати ці питання, які ведуть до напруги в українському (суспільстві)", - сказав він у програмі Володимира Познера в ефірі російського Першого каналу.

"Моя особиста думка - ці питання не треба чіпати. Треба об'єднуватися навколо цінностей, навколо нашого майбутнього. Треба будувати наше майбутнє, а не копатися в нашому минулому... Лише історія дасть об'єктивну оцінку цим діям", - додав Кличко, відповідаючи на питання, чи вважає він, що ветеранів УПА і ВВВ треба прирівняти у пільгах.

"Велика частина людей каже, що (солдати) УПА боролися один проміжок часу проти фашизму, боролися також з Червоною армією, вони боролися, відстоюючи інтереси України", - додав лідер партії "УДАР".

На коментар ведучого про те, що в Прибалтиці деякі "латиші, естонці і так далі були в СС і боролися, кажуть, за незалежність Латвії, Естонії", Кличко відповів:

"Я одне можу сказати з цього приводу. Якщо людина одягнула форму СС... Є чітке ... Вона пофарбувала себе в ті кольори, в які пофарбувала себе. І ті люди, які... підтримували фашистів, нацизм, викликають лише негативні емоції у мене особисто, знаючи історію. І ні в якому разі таких людей ні підтримувати, ні захищати я ніколи не робив і не збираюся цього робити".

В лісах під Бродами. Подорож місцями боїв СС "Галичина"

Пізніше у своєму блозі на УП Кличко додав, що розділяє боротьбу УПА і тих, хто пішов до лав німецької армії, і висловив подив, що деякі ЗМІ перекрутили його слова.

"Можливо, багато українців хотіли б від мене більш жорсткої і однозначної відповіді щодо підтримки УПА на російському телеканалі. І все ж дозволю собі зауважити – в першу чергу ми разом маємо досягти консенсусу щодо визнання української повстанської армії в самій Україні, пояснити в першу чергу нашим громадянам, що воїни УПА боролися за Україну своєї мрії – незалежну, без німців, без "совєтів".

На думку лідера партії "УДАР", що політики повинні толерантно, а не з "шашкою наголо" змінювати суспільну думку, не під вибори і для політичних дивідендів займатися історією чи оцінювати саме перед виборами історичних діячів, яких поки що українське суспільство сприймає по-різному.

"Нам потрібно разом вчитися толерантності, і це допоможе краще зрозуміти нашу непросту історію", - зазначив Кличко.

"Але яким же було здивування, коли на деяких українських сайтах побачив перекручені, пересмикнуті відповіді зі скандальними заголовками про "фашистів", - додав політик. - Розумію, що починаються вибори і є чимало зацікавлених в тому, аби дискредитувати в очах українців опозиційні політичні сили і їх лідерів".

За словами Кличка, справа політиків – поважати історію, але творити сьогодення і думати про майбутнє.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.