Збирають гроші на книгу німецького офіцера про Дивізію "Галичина"

Часопис "Вісті комбатанта" збирає пожертви на видання українського перекладу книги Вольфа-Дітріха Гайке "Українська Дивізія "Галичина".

Про це "Історичній Правді" повідомив редактор електронної версії "Вістей комбатанта" Ігор Аркуша.

Вольф-Дітріх Гайке був офіцером у штабі 14-ої гренадерської дивізії військ СС "Галичина" (вона ж 1-ша Українська). У своїй книзі автор розглядає це формування як бойову одиницю, дає характеристику українським воякам із погляду військового, без жодних політично-ідеологічних нашарувань. Він описує бойовий шлях дивізії від створення до здачі в полон західним союзникам.

Книга проілюстрована архівними фото і мапами бойових дій всього шляху дивізії. Гайке наголошує на відмінностях українського вояка від німецького, його перевагах і недоліках, дає аналіз стосунків між німцями і українцями, характеризує поведінку одних і других в бою.

"Видання книги в Україні дало б можливість українцеві ознайомитися безпосередньо із поглядом очевидців подій, а особливо, якщо він незаангажований в жодній політичній партії", - вважає Ігор Аркуша.

В лісах під Бродами. Подорож місцями боїв дивізії "Галичина"

Книжка була видана німецькою, англійською мовами, а українською – тільки у канадському виданні, в перекладі Романа Колісника, нинішнього головного редактора міжнародного часопису "Вісті Комбатанта".

"Є можливість розіслати безкоштовно близько 50 примірників по наукових бібліотеках України, а також у бібліотеки: Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Держкомінформу, Національна бібліотека ім. Вернадського, Національна парламентська бібліотека, Книжкова палата й інші, - повідомляє Аркуша. - Ім’я жертводавця, за його бажанням, буде вписано в одній із сторінок книжки".

Щоб дізнатися, як перерахувати кошти, пишіть на електронну пошту aingwar А gmail.com

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)