Київську пам'ятку архітектури не реставрують, а "осучаснять"

Пам’ятку "Будинок Крістера" на Вітряних Горах у Києві (вул. Осиповського, 2-А) не реставрують, а "пристосують під сучасні потреби".

Така відповідь надійшла до голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця на його звернення до голови КМДА Олександра Попова стосовно руйнації історичної будівлі "Будинку Крістера".

Нагадаємо, раніше київська влада пообіцяла, що дерев′яну пам′ятку архітектури вирішили реставрувати. Робочі мали по дошках розібрати садибу, нумеруючи кожну з них, щоб в подальшому зробити аналогічні та відновити будинок з нових матеріалів.

Так будинок Крістера розбирали у грудні

Будинок на вул. Осиповського, 2-А включений до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини та перебуває на балансі Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України.

Депутат наголосив, що незважаючи на запевнення київської влади, що будинок реставрують, Науково-дослідний інститут історії архітектури та містобудування уклав угоду з власником будинку на проектування реставрації та пристосування будинку під сучасні потреби.

Як повідомили в КМДА, на вимогу проектувальника, замовником здійснено ряд протиаварійних заходів, зокрема демонтаж аварійних елементів будівлі. Хоча насправді ліквідовано весь історичний будинок, а не деякі елементи.

"Сьогодні немає визначених термінів, коли оголошені роботи будуть закінчені. Є небезпека того, що розібрані дошки пролежать якийсь період у сховищах, а коли, на думку забудовника, кияни забудуть про цей будинок, то на вільній земельній ділянці почнуть якесь інше нове будівництво", - застерігає Бригинець.

Нагадаємо, в грудні минулого року розібрали легендарний "Будинок Крістера" на вул. Осиповського на півночі Києва, побудований іще у 1880 році для саксонського ткача і садівника Вільгельма Крістера.

Година папуги. Діти пишуть Сталіну

Чапський чув, як тут кажуть: "То чорт дорогою іде". Нібито, якщо кинути у вихор сокирою — потече кров. Дивні тут забобони. Учора ті "чорти" вилися попід ногами і перебігали дорогу збудженим і усміхненим колегам Чапського. Він заздрив щастю колег, які вже пішли за колючий дріт і табірні мури у далекий, широкий світ.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина І

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Лютнева драма президента Бенеша

За столом в кабінеті президента Чехословаччини на Празькому Граді сидів сивий хворий чоловік. Президенту Едвардові Бенешу було лише 63 роки, проте постійні хвороби і тиск з боку політичних опонентів цілковито виснажили його. Президент щойно підписав призначення нового комуністичного уряду. Його держава, яку він власноруч засновував, будував і за яку бився десятиліттями, провалювалася в морок комуністичної диктатури. І під вироком Чехословаччині стояв його, Едварда Бенеша, підпис. Одного з найбільших демократів в історії центральної Європи ХХ століття.

Панас Мирний у 1917 році. Живий і голодний статський радник

Ні, Панас Мирний не помер у ХІХ столітті. Він та Іван Нечуй-Левицький - два письменники-класики, хто пережив революцію. І хоча його роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні" вивчали в школі всі без винятку покоління українців, для більшості цей факт - неабияка новина.