Київську пам'ятку архітектури не реставрують, а "осучаснять"

Пам’ятку "Будинок Крістера" на Вітряних Горах у Києві (вул. Осиповського, 2-А) не реставрують, а "пристосують під сучасні потреби".

Така відповідь надійшла до голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця на його звернення до голови КМДА Олександра Попова стосовно руйнації історичної будівлі "Будинку Крістера".

Нагадаємо, раніше київська влада пообіцяла, що дерев′яну пам′ятку архітектури вирішили реставрувати. Робочі мали по дошках розібрати садибу, нумеруючи кожну з них, щоб в подальшому зробити аналогічні та відновити будинок з нових матеріалів.

Так будинок Крістера розбирали у грудні

Будинок на вул. Осиповського, 2-А включений до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини та перебуває на балансі Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України.

Депутат наголосив, що незважаючи на запевнення київської влади, що будинок реставрують, Науково-дослідний інститут історії архітектури та містобудування уклав угоду з власником будинку на проектування реставрації та пристосування будинку під сучасні потреби.

Як повідомили в КМДА, на вимогу проектувальника, замовником здійснено ряд протиаварійних заходів, зокрема демонтаж аварійних елементів будівлі. Хоча насправді ліквідовано весь історичний будинок, а не деякі елементи.

"Сьогодні немає визначених термінів, коли оголошені роботи будуть закінчені. Є небезпека того, що розібрані дошки пролежать якийсь період у сховищах, а коли, на думку забудовника, кияни забудуть про цей будинок, то на вільній земельній ділянці почнуть якесь інше нове будівництво", - застерігає Бригинець.

Нагадаємо, в грудні минулого року розібрали легендарний "Будинок Крістера" на вул. Осиповського на півночі Києва, побудований іще у 1880 році для саксонського ткача і садівника Вільгельма Крістера.

Єрусалим у серці Африки

"Остерігаюся писати про них, бо мені просто ніхто не повірить, але присягаюся, що пишу щиру правду..." Як скельні церкви Лалібели увічнили їхнього творця і позбавили влади його нащадків

Чесанів. Місто на польсько-українському прикордонні

Доля міста коливалась між двома тоталітарними режимами. 22 вересня 1939 до містечка увійшли німецькі танкові війська. Згідно з попередніми домовленостями, місто вирішили передати Радянському Союзу. 28 вересня радянська 24-та танкова бригада досягла Чесанова. Проте, згідно з остаточним договором про кордони між СРСР і Третім Рейхом, Чесанів у жовтні 1939 року відійшов до останнього.

Професор Хіроакі Куромія: Донбас народив демократичний український націоналізм

Донбас представляє Україну в концентрованій формі. Багато мов, багато національностей, багато ідей, просто важко управляти всім цим. В такому сенсі Донбас є центром теперішньої України. І якщо ви зможете в цьому плані управляти Донбасом, то управляти Україною буде набагато легше. В такому сенсі, я думаю, Донбас дуже важливий Україні. Я думаю, що Київ і український народ зможуть впоратися з цими завданнями.

Непомічена революція. Чи зробила Полтава Швецію вільною

Про права і свободи станів на своїй батьківщині Карл ХІІ і чути не хотів. Розгром під Полтавою не лише не зробив його поступливішим в цьому питанні. Навпаки він прагнув ще більшої концентрації влади. Якщо Полтава і справді щось змінила у Швеції, так це настрої самих станів. Про необхідність обмеження королівської сваволі на одній з парламентських комісій заговорили вже в 1710 році.