Депутати початку 1990-их закликають нинішніх не продавати трубу

Дванадцять народних депутатів ВP першого скликання закликають своїх нинішніх колег блокувати ухвалення закону про можливість передачі української газотранспортної системи в оренду або достроково скласти з себе повноваження і призначити дострокові парламентські вибори.

Про це йдеться у переданому УНІАН відповідному зверненні, підписаному Володимиром Пилипчуком, Олесем Шевченком, Левком Лук’яненком, Богданом Горинем, Арсеном Зінченком, Олександром Барабашем, Олександром Костюком, Яковом Зайком, Іваном Бойком, Олександром Гудимою, Олександром Піскуном та Миколою Поровським.

"Ми, народні депутати ВР України 1-го скликання, звертаємось до вас із проханням і вимогою припинити розбазарювання національних надбань України. Запланована, організована Партією регіонів і здійснена кожним з вас особисто здача ГТС України Росії буде злочином перед народом України, зрадою її національних інтересів, порушенням даної вами присяги, але не розв’яже і не вирішить надуманих і штучно створених олігархами газових проблем України", - йдеться у зверненні.

Його автори наголошують, що для забезпечення потреб населення України достатньо газу власного видобутку.

"Україна повинна перестати купувати газ в Росії задля задоволення виробничих потреб олігархів за кошти бюджету, тобто за кошти всіх громадян України – платників податків. Чому весь народ України має сплачувати податки до бюджету для того, щоб за них закупити газ олігархам? Чому вони не хочуть закуповувати газ за власні кошти, а отримавши прибутки, виводять їх за межі України в офшори і штучно створюють заборгованість перед бюджетом і «Нафтогазом?", - запитують колишні депутати у своїх нинішніх колег.

"Молдова, Вірменія, Білорусь віддали свої ГТС Росії – і в них економічне процвітання не наступило. Чому Польща, Німеччина, Італія, Болгарія не віддають "Газпрому" Росії свої ГТС? А коли бізнесменів цих країн перестала влаштовувати контрактна ціна на російський газ, вони подали до Стокгольмського суду і отримали бажані знижки цін на газ. Чому українська влада відмовляється йти таким самим шляхом? Можливо, тому, що за здачу нашої ГТС Росії ви розраховуєте мати чи вже маєте персональну вигоду?", - наголошується у зверненні.

Колишні депутати нагадують, що ГТС України забезпечує газорозподіл між українськими споживачами і може бути економічно ефективною внаслідок зміни тарифів з Росією.

Про часи роботи ВР 1-го скликання (вона ж - ВР УРСР 12-го скликання) читайте на "Історичній Правді"

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.