До ювілею Сковороди відкривають виставку

До 290-річчя від дня народження Григорія Сковороди у Києві відкривається художня виставка "Людина на всі часи".

Відкриття виставки відбудеться сьогодні, 12 січня о 17:30 у галереї мистецтв імені Олени Замостян (вулиця Іллінська, 9 на Подолі).

Організптори заходу - Український фонд культури, Громадський організаційний комітет Великого проекту "Григорій Сковорода-300”, Національний університет "Києво-Могилянська академія, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка та інші.

До експозиції увійшли твори живопису, скульптури, графіки більш ніж двадцяти авторів: Леоніда Тоцького, Василя Перевальського, Феодосія Гуменюка, Василя Забашти, Валерія Франчука та інших.

Представлені експонати з Національного літературно-меморіального музею Сковороди з села Сковородинівка Харківської області, де похований  філософ, а також із селища Чорнухи, що на Полтавщині – батьківщини філософа.

У відкритті виставки візьмуть участь діячі культури, науки, представники громадських організацій, а також мистецькі колективи: "Галявські вечорниці” з с. Чорнухи, гурт "Роксоланія”  з Київського національного університету імені  Тараса Шевченка, студенти-актори театральної студії Києво-Могилянської академії.

Читайте більше про Григорія Савича: "Неспійманий світом. Сковорода ловив кайф від мандрів"

Теми

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.