Посеред Дніпра поставлять пам'ятник гоголівському "птахові" (ФОТО)

Комісія Київради з питань власності підтримала пропозицію зарахувати до комунальної власності територіальної громади Києва один з биків підірваного мосту через Дніпро, щоб встановити там пам'ятник.

 Про це повідомив автор пропозиції, голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Це необхідно було зробити для втілення ідеї "Студії творчих ініціатив", яка запропонувала встановити на бику скульптуру "Рідкісний птах", що стане увічненнням фрази українського письменника Миколи Гоголя про ширину річки Дніпро.

 Залишки биків Миколаївського мосту біля моста Метро

"Комісія підтримала ідею ще влітку 2011 року, - заявив Бригинець. - Тепер, коли питання власності на бик мосту узгоджене з профільною комісією Київради, прийняття ряду рішень щодо оформлення всіх необхідних документів піде швидше. Хотілося б завершити проект до Євро-2012".

На думку депутата, згадки про "...птаха" з`являться в програмі річкових екскурсій по Дніпру. Можливо, навіть на її тлі фотографуватимуться молодята, які мають звичай приїжджати до пам`ятника засновників Києва.

Ідея встановити на одному з биків підірваного у вересні 1941 року ланцюгового мосту (Миколаївський, імені Євгенії Бош) пам'ятнк "рідкісному птахові" була озвучена в липні 2011 року.

Гоголь, описуючи Дніпро, писав у творі "Вечори на хуторі поблизу Диканьки": "Чудовий Дніпро при тихій погоді, коли вільно і плавно мчить крізь ліси й гори повні води свої. Ані ворухнеться, ані загуркотить... Рідкісний птах долетить до середини Дніпра"..

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.