Спецпроект

У Києві говоритимуть про історію Голокосту

З нагоди Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту (27 січня) у Києві відбудеться ряд заходів.

Єврейський фонд України, Всеукраїнський центр вивчення Голокосту "Ткума" за підтримки Міносвіти і Мінкультуризму України проводять ряд заходів у Києві 25-27 січня:

Круглий стіл у Верховній Раді України "Уроки Голокосту та культура пам’яті в Україні. Сучасні проблеми та шляхи їх подолання". Серед запрошених:

Вадим Колесніченко – народний депутат України,

Вікторія Дем’янчук – народний депутат України;

Руслан Бортник – президент ПО "Спільна мета", та інші.

24 січня, Верховна Рада, (вул.. Садова 3-а),  

15.00-17.00

  • Прес-конференція з представниками ЗМІ.

Учасниками прес-конференції стануть:

Аркадій Монастирський – громадський діяч, голова правління Єврейського фонду України (Київ);

Ігор Щупак – відомий історик, дослідник теми Голокосту, автор багатьох наукових праць, директор Всеукраїнського Центру вивчення Голокосту "Ткума" і Музею історії євреїв України та історії Голокосту (Дніпропетровськ);

Борис Забарко – директор Інституту соціальних та общинних працівників, колишній в’язень Шаргородского гетто, провідний науковець Інституту світової економіки і міжнародних відносин Національної Академії наук України (Київ).


25 січня о 14.00 в Українській національній інформагенції "Укрінформ",

(вул.. Б. Хмельницького 18/16)

  • Круглий стіл  "Історія Голокосту" в контексті сучасної історії України" та науково-практична конференція "Уроки Голокосту та пам’ять про Голокост в Україні".

В рамках цих заходів виступатимуть досвідчені фахівці-історики, суспільствознавці, політологи, представники міністерств та дипломатичних відомств. Вони дадуть свою оцінку сучасним тенденціям бачення історичного минулого в Україні. У числі запрошених будуть відомі українські історики:

Максим Гон, автор історичних монографій "Голокост на Рівненщині", "Із кривдою на самоті. Українсько-єврейські взаємини на західноукраїнських землях у складі Польщі (1935-1939)", та ін., (м. Рівне),

Олександр Круглов, автор серії наукових публікацій, основаних на дослідженні німецьких документів оперативних груп та зондеркоманд  (м. Харків),

Арон Вайс – володар нагороди пам’яті святого Омеляна Ковча, науковий радник Всеукраїнського Центру вивчення Голокосту "Ткума", координатор общинних програм "Джойнт" в СНД (Єрусалим, Ізраїль).

Учасники розглядатимуть такі проблемні питання і теми:

  • "Особливості історичної пам’яті про Другу світову війну в різних регіонах України";
  • "Історична правда та історична міфологія";
  • "Гітлерюгенд: факти і міфи";
  • "Особливості конструкції політики пам’яті України: фактор геноцидів, та багато інших тем".

В рамках заходу будуть представлені музейна та літературна виставки на тему Голокосту.


26 січня,


Круглий стіл –

Міністерство науки та освіти, молоді та спорту України (пр. Перемоги, 10)

10/00-13.00;


Науково-практична конференція –

Будинок вчених

(вул. Володимирська, 45),

14.30-18.30

  • Церемонія вшанування колишніх в’язнів гетто і концтаборів

26 січня, Київська міська Рада, (Хрещатик, 36), 16.00-18.00

  • Церемонія пам’яті біля Меморіального комплексу "Бабин Яр".

27 січня, Меморіал "Бабин Яр", 10.00-12.00

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.