У Херсоні відкрили пам'ятну дошку українському руху 1917 року

На перехресті вулиць Суворова та Комунарів в Херсоні вcтановили пам'ятний знак на честь першого в місті українського суспільно-політичного товариства “Українська Хата”.

Про це повідомляє благодійна ініціатива "Героїка".

"Українська Хата" в 1917 році стала масовим рухом серед херсонців. Навіть тогочасний міський голова Євген Яковенко вступив до лав товариства.

Члени організації провели першу в історії міста політичну маніфестацію під жовто-блакитними прапорами; заснували власні кооперативи, налагодили випуск української газети, відкрили українські шкільні класи, дитячі садочки, книгарні та курси з української мови та історії.

Меморіальну дошку встановлено благодійною ініціативою “Героїка” за сприяння депутатів міської ради Станіслава Трошина, Віктора Гаврилюка, Миколи Халупенка.

Благодійна ініціатива “Героїка” має на меті популяризацію історії збройної боротьби за незалежність. У Херсоні - це вже друга меморіальна дошка, встановлена "Героїкою". У січні 2011 р. було відкрито меморіальну дошку на честь Андрія Михайловича Конощенка – громадського та політичного діяча Української Народної Республіки (на будинку по вул. Урицького, 65).

У 2010 р., за сприяння “Героїки”, у с. Зміївка Бериславського району, побудовано меморіал “Борцям за волю України”.

У 2011 р., у с. Кіндійка, на могилі стрільця УПА Йосипа Пилипчака встановлено пам'ятник у вигляді козацького хреста.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.