МУЗЕЙНІ ФОНДИ НЕ ПЕРЕТВОРЯТЬ НА ВАЛЮТНІ РЕЗЕРВИ - МІНКУЛЬТ

Міністерство культури України не передаватиме музейні фонди у золотовалютні резерви НБУ, заявив глава відомства Михайло Кулиняк.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"До мене доходять такі коментарі, що Міністерство мало не готує вже музейні фонди, щоб передати їх в золотовалютні резерви, - сказав міністр. - Я хочу сказати, що це абсолютно не відповідає дійсності".

Кулиняк висловив упевненість, що в найближчі роки не планується передавати музейний фонд в золотовалютні резерви.

Нагадаємо, днями "Історична Правда" писала про те, що зараз активно розглядається можливість запровадження в Україні системи обліку й оцінювання музейних предметів, яку лобіює приватна канадська компанія Tamoikins Museum (керівник – Михайло Тамойкін).

Суть цієї системи полягає в тому, що музейні скарби розглядаються як матеріальні активи, інтегровані в економічний обіг держави, на кшталт золотовалютних резервів. За задумом розробників, при нагоді музейні речі можуть виступати заставою по кредитам, змінювати власника тощо.

За твердженнями авторів статті, керівництво Мінкульту вже кілька місяців "вивчає пропозицію" компанії, паралельно імітуючи "громадське обговорення". Коли ж міністерство влаштувало зустріч Тамойкіних із музейниками, стався величезний скандал.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.