Новий закон про архіви дозволить красти історичні документи - історик

Дозвіл знищувати архівні документи через їхню зношеність може привести до масових крадіжок цінних історичних документів.

 

Про це заявив історик, доцент Київського національного університету Іван Патриляк, коментуючи розгляд у парламенті змін до "Закону про архівний фонд та архівні установи".

"Знищення архівних документів з причини їхньої зношеності вважаю злочином", — заявив Патриляк.

"Упевнений, що вилучені з архіву документи знищуватися не будуть — їх просто вкрадуть. І такі операції пророблятимуть не тільки із застарілими документами. Отримавши законодавчу лазівку, під цей статус можна буде підвести будь-який документ", — підкреслив історик.

Як відомо, наприкінці 2011 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект "Про внесення змін до "Закону про архівний фонд та архівні установи".

Документ містить норму, яка дозволяє вилучати з Національного архівного фонду "документи, які втратили культурну цінність, дублетні документи і непоправно пошкоджені документи, які не підлягають відновленню".

Рішення про цінність або придатність прийматиме власник документа або спеціальна комісія. Водночас у проекті закону немає відповіді на болюче для дослідників питання стосовно конфіденційності документів.

Нагадаємо, що Центр досліджень визвольного руху звернувся до комітету Верховної Ради з питань культури і духовності та керівництва Державної архівної служби з пропозиціями зняти проблемні моменти закону до другого читання та основну увагу зосередити на питанні відкритості архівів радянського періоду, щоб спростити дослідникам та родинам можливість працювати з документами. 

Допоможіть історичній правді! 1 000 000 на день народження

Ми існуємо на пожертви наших читачів. Без цієї допомоги «Історична правда» перестане існувати. Якщо ви вважаєте, що подальше існування "Історичної правди" необхідне українському суспільству – прочитайте цей текст до кінця!

Перша академічна нерухомість: як пансіон графині Левашової став власністю Української академії наук

У Києві добре відомий триповерховий будинок по вулиці Володимирській, 54. З лютого 1919 року будинок є власністю Академії наук, це штаб-квартира Президії НАНУ. Власністю Академії він став завдяки Павлу Скоропадському та його дружині Олександрі, Володимиру Вернадському, Агатангелу Кримському і... Антону Денікіну.

Петлюрівська Покрова. УНР на краю безодні

У жовтні 1919 року керманичі УНР уперше за весь час революції організували привселюдну урочисту присягу на вірність українській республіці. Ця подія залишила слід у пам`яті багатьох учасників визвольних змагань, хоча й не змінила перебіг війни за українську державність.

Генерал Петро Григоренко. Таврія, Москва, "психушка", Нью-Йорк

Радянський офіцер, комуніст, антисталінст, жертва каральної психіатрії, захисник і друг кримськотатарського народу, член Московської Гельсінкської Групи і Закордонного Представництва УГГ, а також син, чоловік і батько – це лише частина ролей, які довелося прожити уродженцю Запоріжжя.