Анонс: зустріч із керівником Інстутуту нацпам'яті Польщі

Польський Інститут у Києві і книгарня “Є” запрошують на зустріч із директором Варшавської філії Польського інституту національної пам'яті.

Гість — Єжи Айслер, професор, доктор історичних наук, директор варшавського відділення Інституту національної пам'яті.

Понад тридцять років співпрацює з Інститутом історії Польської академії наук, а з 2011 року очолює відділ історії Польщі після 1945 року/післявоєнної Польщі. Викладає в Інституті історії у Варшавському університеті. Окрім того, пан Айслер є фахівцем з історії Польщі після Другої світової війни та новітньої історії Франції.

Основні публікації: «Нарис політичної історії Польщі 1944—1989, «Грудень 1970 року. Ґенеза, перебіг, наслідки», «Польський 1968 рік», «Польські місяці» чи кризи(и) в ПНР», «Від монархії до фашизму. Суспільно-політичні концепції французьких правих сил 1918—1940», «Колаборація у Франції 1940—1944», «Філіп Петен».

Інститут національної пам’яті (комісія з переслідування за злочини проти польського народу) – державна установа Республіки Польща створена у січні 1999 року. Штаб-квартира Інституту розташована у Варшаві.

Структура Інституту: верховна комісія з переслідування за злочини проти польського народу, відділ архівної документації, відділ освітніх програм, відділ люстрації. Інститут відповідає за збір та архівування документів органів державної безпеки, датованих 22 липня 1944 — 31 липня 1990 рр., проводить розслідування щодо нацистських і комуністичних злочинів, провадить освітню роботу/ займається освітньою діяльністю.

"Європейський досвід: Польща" –– цикл зустрічей із видатними особистостями, котрі мають вплив на функціонування держави, створення образу Польщі у світі.

Гості проекту: Єжи Боровчак, Ґжеґож Ґауден, Вальдемар Домбровський, Мацей Новак, Боґдан Ліс, Аґнєшка Одорович, Ярослав Обремський, Павел Поторочин, Ядвіґа Станішкіc.

Час і місце: 28 лютого, 18:00. Книгарня "Є", вул. Лисенка, 3, ст. м. "Золоті Ворота"

Вхід вільний.

 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.