Визначено 25 київських пам'яток, які слід занести в Червону книгу

Колегія Головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури визначила перелік пам’яток у Києві, які мають бути занесені до Червоної книги культурної спадщини України.

Про це повідомив член Головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Олександр Бригинець.

«Всі 25 об’єктів добре відомі історикам і києвознавцям, - зазначив депутат. - Внесення їх до Червоної книги – це підтвердження особливої небезпеки, яка зависла над ними. Це вимога особливої уваги з боку влади та громадськості до цих споруд".

Перелік пам’яток, які мають бути занесені до Червоної книги культурної спадщини України:

— Житловий будинок (XIX - XX ст.) на вул. Б.Хмельницького,12 (пам′ятка архітектури, мистецтва);
— Житловий будинок (1909 р.) на вул. М. Житомирській, 12 (пам′ятка архітектури);
— Садиба художника О. Мурашка (XIX - XX ст.) на вул. М. Житомирській, 14 (пам′ятка архітектури, історії);
— Будинок В. Крістера (1889 р.) на вул. Осиповського, 2-а (пам′ятка архітектури, історії);
— Садиба Ф. Міхельсона (XIX - XX ст. з флігелями 35-а, б, 37-а, б) на вул. Пушкінська, 35 - 37 (пам′ятка архітектури, історії);
— Лікарня Товариства лікувальних закладів для хронічно хворих дітей (поч. XX ст.) на Парковій дорозі, 3/5, 7 (пам′ятка архітектури, історії);
— Жіноче комерційне училище (1909 - 1910 рр.) на вул. Горького, 44 (пам′ятка архітектури, історії);
— Житловий будинок (1909 р.) на вул. А. Тарасової, 4 (пам′ятка архітектури, мистецтва);
— Лук′янівський парк міської залізниці (поч. XX ст.) на вул. Дегтярівській, 7, 7-а (пам′ятка архітектури);
— Особняк на вул. Шовковична, 17/2 ("Шоколадний будинок", колишній Палац одружень, пам′ятка арх., історії, мистецтва);
— Будинок родини Сікорських на вул. Ярославів Вал, 15. У 1889 - 1912 рр. в цьому будинку мешкав Ігор Сікорський, всесвітньовідомий авіаконструктор (пам′ятка історії);
— Житловий будинок на вул. Саксаганського, 34. Одна з кращих споруд у забудові вулиці поч. XX ст. (арх. Ф. Троуп′янський, пам′ятка арх., історії);
— Будинок на вул. Костянтинівській, 5. Колишня Духовна семінарія. Будівля добудована у другій половині XIX ст. (1874 - 1876 рр.), (арх. М.Іконников, пам′ятка арх., історії);
— Садиба міська (1909-1910 рр.) на вул. Лютеранській, 32 (прибуткові будинки, 32-а. 32-6) (арх. Ф. Олтаржевський, пам′ятка арх., історії);
— Житловий будинок на вул. Михайлівська, 10 (кінець XIX ст., в якому містилася редакція газети "Громадська думка", журналу "Нова громада") (арх. М. Казанський, пам′ятка арх., історії);
— Будинок на вул. Івана Мазепи (колишня Січневого повстання), 11 колишній прибутковий будинок Микільського монастиря (1910р.). (арх. Є.Єрмаков, пам′ятка арх. історії);
— Будинок на вул.Набережне, шосе. 4. Двоповерховий дерев′яний будинок, прикрашений чудовим різьбленням (1878 р.). Належав Київводоканалу. Зараз у напівзруйнованому стані (арх. А.Геккер);
— Будинок на вул. Набережне шосе, 8. Колишня нижня машинна станція Київського водогону (кінець XIX ст.) (пам′ятка промислової архітектури);
— Будинок житловий, в якому мешкав письменник М. А. Грабовський- щойно виявлений об′єкт культурної спадщини на Андріївському узвозі, 34-В;
— Садиба міська — щойно виявлений об′єкт культурної спадщини— на вул. Володимирська, 41/27, 41;
— Садиба Липинських — пам′ятка архітектури і містобудування місцевого значення — на вул. Олеся Гончара, 60;
— Будинок прибутковий, в якому мешкали поет Чумак В. Г., композитор Шамо І. Н., співак Белина-Скупевський С. Б. — пам′ятка архітектури і містобудування місцевого значення — на вул. Костьольній, 8;
— Будинок прибутковий — пам′ятка архітектури і містобудування місцевого значення — на вул. Ярославів Вал, 1;
— Корпус 2-ї чоловічої гімназії, в якому у 1892 - 1914 роках розміщувалася жіноча Ольгінська гімназія, — пам′ятка архітектури національного значення — на вул. Терещінківській, 4;
— Будинок Анатомічного театру — пам′ятка архітектури національного значення
на вул. Б. Хмельницького, 37.

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.

Останній Шухевич

12 січня відзначають День українського політв’язня – як згадку про масштабні арешти українських дисидентів 1972 року. З цієї нагоди ІП публікує інтерв’ю з Юрієм Шухевичем – одним із «могіканів», що відбув в радянських ув’язненнях 36 років.

Антиалкогольна діяльність ОУН та УПА

"Українська молоде! Ворог штовхає нас до п'янства, бо хоче зробити з нас безвольних слухняних рабів. Україна вимагає від нас перестати пити горілку, бо хоче, щоб ми були здорові і служили свойому народу. Зробімо так, як вимагає від нас Україна. Зірвемо з пиятиками!"