Спецпроект

"ІСТОРИЧНА ПРАВДА" ГОТУЄ СПЕЦРОЗДІЛ ПРО ГОЛОДОМОР 1932-1933

"Історична Правда" має намір найближчим часом відкрити спеціальну сторінку, присвячену трагедії Голодомору 1932-33 рр. Якщо Ви маєте можливість фінансово посприяти цьому - будемо дуже вдячні.

На сторінці містимуться спогади очевидців, статті науковців і публіцистів, корпус документів, фотографії, матеріали закордонної преси, книжки українських і іноземних авторів, карти голоду, статистична інформація тощо.

Отримані пожертви будуть витрачені на програмування, дизайн і роботу зі сканування, набору, редагування матеріалів тощо.

Імена жертводавців, за їхнього бажання, будуть позначені у відповідному розділі сторінки.

Гроші можна перерахувати на картку у "Приватбанку" - № 4149608780035642. Велике прохання дублювати повідомлення про суму переказу та прізвище жертводавця (і можливість оприлюднення прізвища) окремим листом на редакційну пошту ІП.

Наша редакційна пошта - istpravda@gmail.com

У випадку неможливості перерахувати благодійний внесок у такий спосіб просимо звертатись до редакції.

Загальна редакція спеціальної сторінки – редактори сайту "Історична правда" Вахтанг Кіпіані та Павло Солодько.

Контакт телефоном: +38050-330-68-58 (Вахтанг Кіпіані)

P.S. Величезна подяка першому жертводавцеві Петрові Неку, який переказав 297 грн.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.