В Єгипті 10 людей загинули, намагаючись відкопати стародавні скарби

В невеликому населеному пункті Араб аль-Манасра в центральній частині Єгипту десять людей були поховані заживо під землею, намагаючись зробити нелегальний підкоп і дістати стародавні скарби.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на "Франс Прес".

Десять осіб, серед них чотири брати, намагалися через тунель потрапити під один із будинків у селі Араб аль-Манасра, де, за їхніми відомостями, знаходилися скарби. Однак стіни тунелю не витримали, й викрадачів завалило землею.

"Ми повинні проводити роботу на багатьох рівнях, щоб покласти край цим способам швидкого збагачення, коли люди копають заради ілюзії", - повідомив глава департаменту античних цінностей Луксора Мансур Борейк.

Жага швидкої наживи спонукає багатьох єгиптян займатися нелегальними археологічними розкопками, особливо в районах, де в землі заховано безліч цінних старожитностей - Луксорі, Асуані і Каїрі.

Як відомо, у січні 2010 року мародери використали масові заворушення в Каїрі та інших містах, щоб розграбувати музеї та археологічні сховища з артефактами Стародавнього Єгипту.

Читайте на ІП про інші новини кримінального світу "чорної археології".

Про випадки віднайдення скарбів читайте за тегом "скарби".

ОУН і Тайвань проти комуністів та Пекіна

Наприкінці 1956 року з Великої Британії відбув корабель у Південно-Східну Азію, на борту якого перебували Юліан Заблоцький (керівник дипломатичної місії) та Володимир Косик (заступник керівника). До Тайбею, столиці острова, вони прибули 25 лютого 1957 року

«Людина, що не має померти». Міф про Муссоліні

Зачарованість італійців своїм дуче тривала довго, але вщент розбилася через руйнівний результат воєнних операцій

«Расстрелян за националистическую деятельность…»: таємниця смерті Петра Франка

Петро Франко був розстріляний. Однозначно, що сталося це не швидше 6 липня 1941 р… Про конкретну дату страти поки що залишається лише здогадуватися…

Як Василя Стефаника було врятовано від страти

Я йому представився й сказав, що їдемо на розмову в "пруському" штабі, висловив я при тому надію, що все буде тепер добре, судячи по прихильних словах шефа штабу. Стефаник одначе приймав мої слова холодно, а вкінці запитався мене на ходу до авта:
— Коли Ви кажете, що Ви УСС, то скажіть мені, чи мене зараз розстріляють, чи ще будуть мучити?!..