У Львові відбудеться семінар про доступ до архівів

Істориків, архівістів та журналістів запрошують обговорити проблеми в пошуку інформації про жертв політичних репресій та злочини тоталітарного режиму.

Тема наукового семінару: "Доступ до архівів: законодавство, практика та громадські ініціативи".

Захід відбудеться 28 березня 2012 р. у Львові (Дзеркальна зала Львівського національного університету імені Івана Франка, вул. Університетська, 1).

Планована тривалість заходу з 10:00 до 14:30.

Запланована презентація довідника "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів" та результатів експертного опитування щодо питань доступу до архівів.

Питання до обговорення:
1.    Використання документів комуністичних спецслужб: закордонний досвід.
2.    Доступ до архівів України: огляд нормативної бази.
3.    Проблемні питання в доступі до архівів за результатами моніторингу

Зголоситися до участі можна, написавши за адресою: ira@kohut.in.ua

До участі в архівному семінарі запрошено архівістів, істориків, правозахисників, краєзнавців, усіх тих, хто цікавиться доступом до архівів радянського періоду.

Організатори: Кафедра давньої історії України та архівознавства, архів Львівського національного університету і Центр досліджень визвольного руху.

Семінар проходить в рамках проекту Центру досліджень визвольного руху “Доступ до архівів як право на суспільну пам’ять” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Інформаційний партнер проекту - "Історична Правда".

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.