Президентом Німеччини став дослідник архівів "Штазі"

Федеральні збори обрали Йоахіма Гаука 11-им федеральним президентом ФРН.

Про це повідомляє УкрІнформ.

"Делегати федеральних зборів проголосували за кандидатуру Йоахіма Гаука", - сказав голова німецького парламенту.

72-річний кандидат від правлячої консервативно-ліберальної коаліції та опозиційних соціал-демократів і "зелених" отримав необхідну для перемоги абсолютну більшість вже у першому турі голосування.

Йоахім Гаук народився 24 січня 1940 року у німецькому місті Росток. Здобувши освіту теолога, до 1990 року він служив євангелістським священиком у колишній НДР.

Будучи активним противником соціалістичного режиму, наприкінці 80-х років став одним із лідерів громадського протестного руху "Новий форум". Після возз'єднання Німеччини і до 2000 року очолював Федеральне відомство з догляду над архівами колишнього міністерства держбезпеки ("штазі").

До останнього моменту керував громадським об'єднанням "Проти забуття, за демократію".

У червні 2010 року Гаук як кандидат від опозиційних соціал-демократів та "зелених" програв Крістіану Вульфу на виборах президента ФРН.

Церемонія інавгурації новообраного президента Німеччини відбудеться 23 березня.

Президент Німеччини не має у своєму розпорядженні реальної влади і в основному виконує представницькі функції, його погляд та позиція мають значний вплив на громадську думку в країні.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.