АНОНС: ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦІЯ СЕМІНАРУ "ДОСТУП ДО АРХІВІВ"

28 березня о 10:00 на "Історичній Правді" розпочинається пряма трансляція семінару "Доступ до архівів: законодавство, практика та громадські ініціативи".

На семінарі йтиметься про те, яким є законодавство і практика доступу до архівів комуністичних спецслужб в Україні та за кордоном.

Історики, архівісти та журналісти обговорять проблеми в пошуку інформації про жертв політичних репресій та злочини  тоталітарного режиму.

В рамках заходу Центр досліджень визвольного руху презентує довідник "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів".

Також будуть оприлюдненні результати експертного опитування і моніторингу роботи архівних установ, в яких зберігаються документи радянського періоду.

З дослідження можна буде дізнатись про перепони в доступі до інформації, про невідповідність архівів сучасним стандартам роботи (зокрема, скільки місяців треба очікувати на дозвіл використовувати власний ноутбук); про ціни на архівні послуги; про те, які з українських архівів найбільш недоступні на двадцятому році незалежності.

Початок онлайн-трансляції - середа, 28 березня, 10:00.

Організатори: Кафедра давньої історії України та архівознавства, архів Львівського національного університету і Центр досліджень визвольного руху.

Семінар пройде в рамках проекту Центру досліджень визвольного руху “Доступ до архівів як право на суспільну пам’ять за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Програма:

10:00 — 10:15 Вступне слово:

Роман Шуст, декан історичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка.

10:15 — 12:00 Обговорення:

1. Використання документів комуністичних спецслужб: закордонний досвід. Володимир В’ятрович, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху.

2. Доступ до архівів України: огляд нормативної бази. Аліна Шпак, експерт ЦДВР. Дискусія.

12:00 — 12:30 Кава-перерва

12:30 — 14:30 Обговорення:

3. Проблемні питання в доступі до архівів за результатами моніторингу. Ігор Кулик, експерт ЦДВР.

Дискусія. Модеруватиме захід Василь Кметь, кандидат історичних наук, директор Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. Івана Франка.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.