На Прикарпатті вшанували Олексу Гірника

В Івано-Франківську в середу відзначили 100-річчя від дня народження Героя України Олекси Гірника, який 21 січня 1978 року здійснив самоспалення біля могили Тараса Шевченка на знак протесту проти русифікації України.

Урочисте віче з цього приводу відбулося біля меморіальної дошки О.Гірника, яка встановлена ​​на колишній будівлі Станіславської української гімназії по вулиці Шевченка, 44.

Перед початком віче священики відслужили панахиду, представники місцевих органів влади і громадськості поклали вінки і квіти до меморіальної дошки.

"Його подвиг був не імпульсивним. Олекса Гірник писав листівки вручну більше двох років, - сказав у своїй промові син Гірника Євген. - Можливо, він сподівався, що це розбудить українське суспільство. Але в часи, коли 99% людей в Україні вірили або робили вигляд, що вірять в комуністичне світле майбутнє, коли кожен десятий, якщо не кожен шостий, був "сексотом", розбудити це суспільство було неможливо, воно виявилося неготовим. І пройшло ще понад 20 років перед тим, як Україна стала незалежною".

Незважаючи на існуючі спроби "зганьбити і дегероїзувати українських героїв", підкреслив Гірник, "в серцях українського народу і Степан Бандера, і Роман Шухевич, і рядовий Олекса Гірник завжди залишаться Героями України".

За його словами, хоча Верховна Рада двічі відхиляла постанову про святкування 100-річчя від дня народження Олекси Гірника, "заходи будуть проведені по всій Україні, в тому числі і в місті Києві на День Героїв".

Нагадаємо, указом президента України № 28/2007 від 18 січня 2007 року за проявлені мужність і самопожертву в ім'я незалежної України Олексі Гірнику посмертно присвоєно звання Героя України.

Про самоспалення Олекси Гірника на Тарасовій горі в січні 1978-го читайте на "Історичній Правді"

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.