Латвія оголосила персонами нон ґрата двох російських істориків

Міністерство закордонних справ Латвії оголосило персонами нон ґрата двох істориків - громадян РФ Олександра Дюкова та Володимира Сіміндея.

Про це повідомляє "Кореспондент" із посиланням на DELFI.

Вченим заборонили в'їзд на латиську територію на підставі висновку, згідно з яким їхні дії шкодять державі і її громадянам.

Крім того, істориків внесли до списку осіб, в'їзд яких в Шенгенську зону небажаний.

Де Дюков і Сіміндей пребувають зараз, в латиському МЗС не уточнили.

DELFI нагадує, що Дюков збирався в кінці березня привезти до Латвії виставку "Викрадене дитинство: долі дітей, викрадених на територію Латвії, 1943-1944 роки". Плани історика викликали невдоволення латиської влади, якій не сподобалася тематика експозиції.

На сайті фонду "Історична пам'ять", який очолює Олександр Дюков, опубліковано заяву, в якій дії Риги розцінюються як "обурливе втручання в справи історичної науки, примітивний політичний тиск і пряму спробу перешкодити об'єктивним дослідженням проблемних сторінок російсько-латвійської історії".

У заяві йдеться також, що виставка буде відкрита у Ризі у визначений термін.

Латиське МЗС вже висловлювало протест проти виставки "Викрадене дитинство" в лютому 2012 року, коли її можна було подивитися в Москві. Виставка розповідає про дітей, яких під час Другої світової війни гнали з Росії та Білорусі в Латвію і поміщали в концтабір, а також роздавали латиським селянам як працівників.

Дивіться також:

Радянська окупація по-латиськи. Музей, куди відмовився прийти Янукович (ФОТО)

Вся історія Латвії в одному мультфільмі (ВІДЕО)

Латиські журнали 1924-40 рр. Еротика, гумор і товариш Сталін (ФОТО)

Танковий етюд в рожевих тонах

Події останніх місяців призвели до того, що поєднання слів "Прага" та "пам'ятник" у новинній стрічці наразі більше апелює не стільки до споруд часів Карла IV чи величних барокових пам'яток, скільки до монументів, присвячених подіям останньої світової війни

Операція Anthropoid

На світанку 18 червня 1942 року в центрі Праги почався незвичний рух. Неподалік Карлової площі, навколо церкви святого Карла Боромейського по вулиці Рессловій збиралися загони CC та гестапо. Понад сім сотень німців під командуванням 17 офіцерів взяли церкву в подвійне кільце. Під першими сонячними променями о пів на п’яту ранку мав розпочатися бій з наперед відомим переможцем

Роман Кирчів: «Як намагалися мене заарканити»

Склалося так, що з юних років я опинився у полі зору чи не найзловіснішого витвору більшовицької тоталітарної системи, її органів безпеки. Вони намагалися зробити мене своїм прислужником і за непокору переслідували та всіляко шкодили і пакостили мені.

«Вироки виконувати негайно!...»

22 травня минула 73 річниця оголошення Військовим судом оперативної групи (ВСОГ) «Вісла» перших смертних вироків