Латвія оголосила персонами нон ґрата двох російських істориків

Міністерство закордонних справ Латвії оголосило персонами нон ґрата двох істориків - громадян РФ Олександра Дюкова та Володимира Сіміндея.

Про це повідомляє "Кореспондент" із посиланням на DELFI.

Вченим заборонили в'їзд на латиську територію на підставі висновку, згідно з яким їхні дії шкодять державі і її громадянам.

Крім того, істориків внесли до списку осіб, в'їзд яких в Шенгенську зону небажаний.

Де Дюков і Сіміндей пребувають зараз, в латиському МЗС не уточнили.

DELFI нагадує, що Дюков збирався в кінці березня привезти до Латвії виставку "Викрадене дитинство: долі дітей, викрадених на територію Латвії, 1943-1944 роки". Плани історика викликали невдоволення латиської влади, якій не сподобалася тематика експозиції.

На сайті фонду "Історична пам'ять", який очолює Олександр Дюков, опубліковано заяву, в якій дії Риги розцінюються як "обурливе втручання в справи історичної науки, примітивний політичний тиск і пряму спробу перешкодити об'єктивним дослідженням проблемних сторінок російсько-латвійської історії".

У заяві йдеться також, що виставка буде відкрита у Ризі у визначений термін.

Латиське МЗС вже висловлювало протест проти виставки "Викрадене дитинство" в лютому 2012 року, коли її можна було подивитися в Москві. Виставка розповідає про дітей, яких під час Другої світової війни гнали з Росії та Білорусі в Латвію і поміщали в концтабір, а також роздавали латиським селянам як працівників.

Дивіться також:

Радянська окупація по-латиськи. Музей, куди відмовився прийти Янукович (ФОТО)

Вся історія Латвії в одному мультфільмі (ВІДЕО)

Латиські журнали 1924-40 рр. Еротика, гумор і товариш Сталін (ФОТО)

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.