АНОНС: лекція про українську ідентичність у радянському футболі

Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні, Німецька служба академічних обмінів та Посольство Німеччини в Україні запрошують на черговий захід в межах циклу лекцій з історії України.

 

Йдеться про публічну лекцію Манфреда Целлера "Радянський футбол – українська ідентичність? Футбольна лихоманка, ідентифікація і влада  в Радянському Союзі (1960-1980)" (німецькою мовою із синхронним перекладом).

Лекція відбудеться 23 квітня 2012 р. о 19:00 у посольстві ФРН за адресою: Київ, вул. Б.Хмельницького, 25.  Початок реєстрації о 18:30.

Лекцію Манфреда Целлера також можна послухати:

19.04, 18:00, Харків - у приміщенні громадського об’єднання "Поступ", просп. Леніна, 2, будівля ХНУ ім. Каразіна, вхід навпроти 9 під’їзду Держпрому.

20.11, 15:00, Донецьк - у приміщенні кіно-культурного центру "Кіно-Культ", проспект Ватутіна, 35, "Червоний зал".

24.04, 18:00, Львів - у конференц залі Центру міської історії, вул. акад. Богомольця, 6).

Організатори просять попередньо підтвердити участь у конкретному заході до 22.04.2012 за електронною адресою: confirmation@boell.org.ua.

Манфред Целлер - аспірант університету ім. Гельмута Шмідта (Гамбург). Тема кандидатської дисертації: "Культура вболівальників у Радянському Союзі".

 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.