АРХІВ КИЄВА ВИВІСИВ ОНЛАЙН ДОКУМЕНТИ ЗА 400 РОКІВ (фото)

"Історія міста Києва в архівному документі" - під такою назвою сьогодні відкрилася виставка з унікальними матеріалами ХVІІ-ХХІ ст. про ключові події в політичному, господарському і культурному житті Києва.

Про це повідомляє "Закон і бізнес".

Серед оприлюднених документів можна побачити копію універсалу гетьмана Богдана Хмельницького жителям Києва на права і вольності, ознайомитися зі статистичними даними про соціальний склад населення Києва на 1914 рік тощо.

Копія універсалу гетьмана Богдана Хмельницького жителям Києва на права і вольності

Охочі прочитають рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 27.05.1969 р. № 873 "Про Герб міста Києва", подивляться на фотографії студентів київських вузів Ігоря Сікорського, Ісака Бабеля, Костянтина Паустовського, Максима Рильського, Михайла Булгакова, Олександра Довженка, Сергія Корольова.

 Присвоєння Володимиру Опанасовичу Караваєву звання почесного громадянина м. Києва. 1891 р.

Виставка, приурочена до 80-річчя створення Державного архіву Києва, складається з трьох розділів: "Держава", "Економіка", "Київ і кияни у фотодокументі".

 Pішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 27.05.1969 р. № 873 "Про Герб міста Києва"

Документи з виставки можна подивитися тут.

Путін про пакт Молотова-Ріббентропа, Голокост і Бабин Яр: неоімперські амбіції та інструменталізація історії

Останнім часом помітно зросла активність російського президента у висловленні оцінок про історичні події та явища минулого. Зокрема це стосується чітко означеної європейцями ролі Сталіна і Гітлера у розв’язанні Другої світової війни, а також проблематики антисемітизму та Голокосту. Ще не вщухлі суперечки довкола виступу Владіміра Путіна 23 січня 2020 року в Єрусалимі, який ним сповна був використаний для пропаганди історичного наративу Кремля, і знову дискусія в світових медіа. Цього разу у зв’язку з публікацією 19 червня 2020 р. статті«75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім», в якій, серед іншого, Путін згадує і про Пакт Молотова-Ріббентропа, і про Голокост, і про Бабин Яр…

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?