АРХІВ КИЄВА ВИВІСИВ ОНЛАЙН ДОКУМЕНТИ ЗА 400 РОКІВ (фото)

"Історія міста Києва в архівному документі" - під такою назвою сьогодні відкрилася виставка з унікальними матеріалами ХVІІ-ХХІ ст. про ключові події в політичному, господарському і культурному житті Києва.

Про це повідомляє "Закон і бізнес".

Серед оприлюднених документів можна побачити копію універсалу гетьмана Богдана Хмельницького жителям Києва на права і вольності, ознайомитися зі статистичними даними про соціальний склад населення Києва на 1914 рік тощо.

Копія універсалу гетьмана Богдана Хмельницького жителям Києва на права і вольності

Охочі прочитають рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 27.05.1969 р. № 873 "Про Герб міста Києва", подивляться на фотографії студентів київських вузів Ігоря Сікорського, Ісака Бабеля, Костянтина Паустовського, Максима Рильського, Михайла Булгакова, Олександра Довженка, Сергія Корольова.

 Присвоєння Володимиру Опанасовичу Караваєву звання почесного громадянина м. Києва. 1891 р.

Виставка, приурочена до 80-річчя створення Державного архіву Києва, складається з трьох розділів: "Держава", "Економіка", "Київ і кияни у фотодокументі".

 Pішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 27.05.1969 р. № 873 "Про Герб міста Києва"

Документи з виставки можна подивитися тут.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.