Завкафедрою історії Могилянки стала Наталя Шліхта

За рішенням ученої ради НаУКМА головою кафедри історії Могилянки обрано Наталю Шліхту.

Про це "Історичній Правді" повідомили в Національному університеті "Києво-Могилянська академія".

До свого формального затвердження пані Шліхта перебуватиме у статусі виконуючого обов'язки завкафедри.

Наталя Шліхта - Ph.D., кандидат історичних наук, доцент.

Тематика наукових досліджень: церковна історія в радянській державі, історія радянського суспільства.

Сфера наукових зацікавлень: історія ХІХ–ХХ ст., передовсім історія СРСР; антропологічно орієнтована історія новітнього часу; усна історія; церковна історія ХХ ст.

Попередній керівник кафедри історії Могилянки - Наталя Яковенко - залишається професором кафедри.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Шибениці на Західній Україні на початку 1945 року

Привселюдні страти повстанців на початку 1945 року на території Чернівецької області та України загалом як спроба НКВД подолати опір населення радянським завойовникам. До історії ще одного радянського злочину

Карл XII в Україні. Розповідь кароліна. Частина друга

Відбулася Полтавська битва, про яку багато написали люди, які заздрили Карлу ХІІ і хвалили росіян. Я можу впевнено заявити, що шведи виграли так само, як і росіяни. Росіяни зранку Полтавської битви втратили стільки ж людей, скільки ми втратили наприкінці битви. Якби росіяни виграли так славетно, як вони і їхні прихильники намагаються стверджувати, то вони мали б переслідувати шведську армію. Але армія тільки на другий день перейшла через Дніпро

«Мельниківці» - також патріоти!

Це була величезна трагедія українського визвольного руху, адже як бандерівці, так і мельниківці однаково гинули в боротьбі за незалежність, але при цьому ще й поборювали один одного