Завкафедрою історії Могилянки стала Наталя Шліхта

За рішенням ученої ради НаУКМА головою кафедри історії Могилянки обрано Наталю Шліхту.

Про це "Історичній Правді" повідомили в Національному університеті "Києво-Могилянська академія".

До свого формального затвердження пані Шліхта перебуватиме у статусі виконуючого обов'язки завкафедри.

Наталя Шліхта - Ph.D., кандидат історичних наук, доцент.

Тематика наукових досліджень: церковна історія в радянській державі, історія радянського суспільства.

Сфера наукових зацікавлень: історія ХІХ–ХХ ст., передовсім історія СРСР; антропологічно орієнтована історія новітнього часу; усна історія; церковна історія ХХ ст.

Попередній керівник кафедри історії Могилянки - Наталя Яковенко - залишається професором кафедри.

Путч у Москві у серпні 1991 року. Як реагувала Україна

Очевидці з радістю згадують момент, коли донецькі шахтарі теж постановили не визнавати розпорядження путчистів із ГКЧП і оголосили про безстроковий політичний страйк, вимагаючи заборони КПРС.

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Бомби, облави, містика. Львів напередодні вигнання нацистів

"Людей опанувало шаленство молитви. На подвір'ях вибудовували маленькі вівтарці, повсюди були квіти, свічки, релігійні пісні. І ми у нашій "кімнатці навкарачки" зробили собі маленький вівтарик і цілими днями молилися. Чотки, новенни, рорати, релігійні піснеспіви, святі іконки; то тривало годинами, більше того, цілими днями. Навіть як на дитину, охрещену три і пів рази, було того всього трохи забагато...".

Олег Штуль. Забутий провідник мельниківської ОУН

"Нехай сьогодні ми пишемо найсумніші речі – спогади. Але боротьба триває. І вона триватиме аж до перемоги. Чи ми її побачимо? Чи скоро? Це для історії мало важить. Але побачить її Київ – Золотоверхий наш натхненник. І коли не зустріне нас, то кращих від нас", – писав Олег Штуль у 1962 році.