У США оприлюднено свідчення колишніх рабів. ФОТО

У бібліотеці Конгресу США можна знайти фото і свідчення людей, які були рабами до ліквідації рабства в США. Вони дають прямий доступ до частини американської історії, якої вже нема у живій пам'яті.

Про це повідомляє Daily Mail.

Під час реалізації урядового проекту з запису усної історії було зібрано більше 2 тисяч свідчень про рабство в США із перших вуст і зроблено 500 фотознімків.

Архів складає свідчення з 17 штатів, зроблені у 1936-38 роках. Багатьом із колишніх рабів тоді було по 80-90 років, а деяким і за сто.

 

Одна з опитуваних, Сара Ґаджер, заявила, що їй уже 121. "Агов, зорі зара не сяють так яскраво, як се було раньше, - сказала вона історику, котрий здійснював запис. - Хтіла б я знати, чого так стало". Слова багатьох свідків були записані фонетично, що дозволяє здійнювати подальші дослідження їхньої мови, манер і характеру.

 

Cвідчення відкривають прямий доступ до частини американської історії, якої вже нема у живій пам'яті - хіба що в бібліотеці Конгресу.

"Нам ніколи не дозволяли вийти в місто, - свідчив 89-річний Джон Філдз. - Поки я не втік, я навіть не знав, що рабів, тютюн і віскі продавати не можна. Саме через наше невігластво Південь так довго нас тримав. Ми знали, що можна втекти, але що тоді. Покарання за цей злочин було дуже суворим".

Система рабовласництва в США існувала до 1865 року. В 1850-му Конгрес США прийняв закон, який дозволяв пошук і затримання рабів-утікачів навіть на тих територіях, де рабство було офіційно скасовано.

Станом на 1860 рік з 12-мільйонного населення 15 американських штатів, де зберігалося рабство, 4 мільйони були рабами (нащадками завезених у XVII-XIX сторіччях африканців). Використання їхньої праці було одним із основних рушіїв економіки Півдня, яка базувалася на аграрному виробництві.

Рабство було скасоване після завершення Громадянської війни і прийняття Тринадцятої поправки до конституції США в грудні 1865 року, яка проголошувала рабство антиконституційним і протизаконним.

Усна історія - науковий збір і опрацювання історичної інформації про осіб, родини, важливі події тощо за допомогою інтерв'ювання учасників або очевидців.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.