Знайдено найдавніший астрономічний календар майя

Американські археологи виявили в північній частині Гватемали будинок писаря племені майя, на стінах якого були намальовані найдавніші на сьогоднішній день астрономічні таблиці.

Про це йдеться в статті, опублікованій в журналі Science, повідомляють "Українські новини".

Таблиці описували сонячний і місячний рік, а також багаторічні цикли руху Венери і Марса.

Археологи виявили на трьох уцілілих стінах будинку кілька цікавих фресок. На північній стіні був зображений портрет монарха, який правив у цій частині держави в той час.

Ця ж стіна являла собою астрономічний календар, в якому писар передбачив час затемнень і "зустрічей" Місяця, Марса і Венери на найближчі 1-7 тисяч років.

Дані обчислення тривали на східній стіні, де був написаний сонячний календар і особливий релігійний календар, в якому рік триває 260 днів.

Читайте також: "Вплив Сонця на історію: чому Лівія і скільки часу лишилося в Януковича?"

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села

Шарлотта Гарріг Масарикова. Замальовка до 170-річчя від дня народження

Шарлотта завжди була надійною підтримкою для чоловіка у складних перипетіях його політичного життя, а також першою і найвимогливішою читачкою усіх праць Томаша. Без її схвалення і оцінки жоден з його творів не йшов до друку. Виважена, спокійна, доброзичлива, але, водночас, непохитна у засадничих питаннях, вона викликала щире захоплення друзів і ненависть опонентів Томаша Масарика.