Тимоті Снайдер звинуватив Колесніченка у порушенні авторських прав

Професор Єльського університету Тимоті Снайдер заявляє про порушення своїх авторських прав з боку народного депутата України від Партії регіонів Вадима Колесніченка, вимагає вибачень і знищення всіх паперових копій його книги.

Про це йдеться в офіційній заяві Снайдера, переданій УНІАН.

Зокрема, професор зазначив: "З подивом дізнався, що моя стаття з блогу в New York Review of Books була передрукована в збірці "ОУН і УПА: дослідження про створення "історичних" міфів" (Київ, 2012). Зазвичай, я не проти передруку своїх матеріалів на інші мови - але за однієї умови: дотримання авторських прав".

Професор Єльського університету зазначає, що досі всі його україномовні публікації - статті в журналі "Критика" і дві книги у видавництві "Грані-Т" - дотримувалися цього правила.

"Але воно було грубо порушено укладачами збірника, - пише Снайдер. - Видавці цієї книги - Міжнародний антифашистський фронт і Міжнародний благодійний фонд Дніпро-Січ (його співголовою є Вадим Колесніченко) - зверталися до мене за дозволом на передрук цього матеріалу, але я їм відмовив".

Тому, на думку Снайдера, поява цього матеріалу в згаданому збірнику не може кваліфікуватися інакше, як грубе порушення його авторських прав.

Крім того, зазначає професор, "вони двічі ввели в оману потенційних читачів: по-перше, назвавши мій матеріал "наукові статті" (насправді, це є записом в блозі, яка має свої правила і жанр, що відрізняється від академічної публікації), по-друге, перекрутивши послідовно протягом всієї книги моє прізвище (Шнайдер замість Снайдер)".

Снайдер підкреслив, що Україна зараз переживає не найкращі часи і як ніколи потребує дотримання правил цивілізованої поведінки.

"Це стосується, зокрема, такого чутливї і вибухонебезпечнї ділянки, як історична пам'ять та історична політика. Поведінка видавців збірника ОУН і УПА не є взірцем ні цивілізованості, ні чуттєвості. Воно завдає шкоди не тільки особисто мені, а й самій Україні та її образу у всьому світі", - зазначив професор Єльського університету.

У своїй заяві він вимагає від видавництва - і особисто від народного депутата Колесніченка, співголови Міжнародного антифашистського фронту і автора передмови до цього збірника - публічно вибачитися за порушення його авторських прав, а також зняти цю книгу з інтернету і знищити всі її паперові копії.

В протилежному випадку Снайдер вважає можливим розглядати варіанти захисту своїх прав за допомогою юридичних засобів.

Конспект одного з виступів Тимоті Снайдера в Україні читайте в розділі "Тексти"

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»