В Україні створять електронні реєстри загиблих і поховань

На своєму першому засіданні в новому складі державна міжвідомча комісія з питань увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій окреслила план заходів на поточний рік.

 

Зокрема, у липні планують приділити увагу увічненню пам’яті загиблих на території Київської області. У вересні – провести виїзне розширене засідання на Дніпропетровщині, для голів та секретарів регіональних комісій з питань увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій.

Є намір організувати чотири виїзних наради у Львові, Київській області, Харкові та Одесі, а також підготуватися до відзначення 70-ї річниці Корюківської трагедії.

"Необхідно ухвалити базовий закон у галузі увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій, розробити підзаконні акти, - зазначив замголови комісії Олександр Аліпов. - У першу чергу – створити комплексну програму пошуку та впорядкування поховань жертв. Затвердити тимчасовий порядок здійснення пошуку, ексгумації та перепоховання осіб, які загинули внаслідок воєн, депортацій та політичних репресій".

За його словами, слід терміново налагодити роботу регіональних комісій. Наразі вони ефективно працюють лише у п’яти областях – Донецькій, Дніпропетровській, Львівській, Одеській та Харківській.

Відповідно до Указу Президента про відзначення 70-ї роковини Корюківської трагедії планується пошук, ексгумація та перепоховання її жертв, більшість могил яких досі є невідомими.

Ще одне нагальне завдання, яке зобов’язалася виконати комісія, – створити електронний реєстр жертв воєн та політичних репресій, а також реєстр їхніх поховань, як на території України, так і за її межами. З цією метою заплановано провести в липні цього року науково-практичну конференцію.

Серед не менш важливих завдань, які постають перед комісією, – виконання міжнародних зобов’язань України у галузі пошуково-меморіальної роботи.

Одним із важливих напрямів роботи має бути плідна співпраця з громадськими пошуковими організаціями, оскільки переважно саме вони здійснюють практичний пошук загиблих. Окрім того, більш тісною має стати співпраця Комісії з Державною архівною службою, Національною академією наук України та Українським інститутом національної пам’яті.

Всього за бюджетною програмою "Пошук і впорядкування поховань жертв війни та політичних репресій"  держбюджетом у 2012 передбачене фінансування обсягом 2 млн. грн. Половина цих коштів спрямовується на пошук, перепоховання, благоустрій та утримання місць поховання жертв війни і політичних репресій. Решта – на виконання міжнародних зобов’язань України та ведення державного обліку поховань.

 

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.