В Україні створять електронні реєстри загиблих і поховань

На своєму першому засіданні в новому складі державна міжвідомча комісія з питань увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій окреслила план заходів на поточний рік.

 

Зокрема, у липні планують приділити увагу увічненню пам’яті загиблих на території Київської області. У вересні – провести виїзне розширене засідання на Дніпропетровщині, для голів та секретарів регіональних комісій з питань увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій.

Є намір організувати чотири виїзних наради у Львові, Київській області, Харкові та Одесі, а також підготуватися до відзначення 70-ї річниці Корюківської трагедії.

"Необхідно ухвалити базовий закон у галузі увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій, розробити підзаконні акти, - зазначив замголови комісії Олександр Аліпов. - У першу чергу – створити комплексну програму пошуку та впорядкування поховань жертв. Затвердити тимчасовий порядок здійснення пошуку, ексгумації та перепоховання осіб, які загинули внаслідок воєн, депортацій та політичних репресій".

За його словами, слід терміново налагодити роботу регіональних комісій. Наразі вони ефективно працюють лише у п’яти областях – Донецькій, Дніпропетровській, Львівській, Одеській та Харківській.

Відповідно до Указу Президента про відзначення 70-ї роковини Корюківської трагедії планується пошук, ексгумація та перепоховання її жертв, більшість могил яких досі є невідомими.

Ще одне нагальне завдання, яке зобов’язалася виконати комісія, – створити електронний реєстр жертв воєн та політичних репресій, а також реєстр їхніх поховань, як на території України, так і за її межами. З цією метою заплановано провести в липні цього року науково-практичну конференцію.

Серед не менш важливих завдань, які постають перед комісією, – виконання міжнародних зобов’язань України у галузі пошуково-меморіальної роботи.

Одним із важливих напрямів роботи має бути плідна співпраця з громадськими пошуковими організаціями, оскільки переважно саме вони здійснюють практичний пошук загиблих. Окрім того, більш тісною має стати співпраця Комісії з Державною архівною службою, Національною академією наук України та Українським інститутом національної пам’яті.

Всього за бюджетною програмою "Пошук і впорядкування поховань жертв війни та політичних репресій"  держбюджетом у 2012 передбачене фінансування обсягом 2 млн. грн. Половина цих коштів спрямовується на пошук, перепоховання, благоустрій та утримання місць поховання жертв війни і політичних репресій. Решта – на виконання міжнародних зобов’язань України та ведення державного обліку поховань.

 

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.