Наукова конференція про "Київську старовину" - шукають доповідачів

26-27 листопада 2012 р. в Києві відбудеться Міжнародна науково-практична конференція “Київська старовина” в українському соціокультурному просторі: історичний, джерелознавчий, біографічний дискурси".

Конференція присвячена 130-ій річниці від заснування журналу, повідомляють "Музеї України".

Робота конференції планується навколо низки проблемних вузлів, тем, напрямків, зокрема:

- "Київська старовина" і формування історичного знання в останній третині XIX – на початку XXI ст.

- Репрезентація актуальних науково-історичних проблем і тогочасного життя української науки на сторінках "Київської старовини".

- "Киевская старина" та книжкова культура кінця XIX – початку XX ст.

- "Київська старовина" в системі журнальної періодики.

- Редакційна стратегія і тактики (роль цензури, етичних норм і т.д.), ідейні й тематичні пріоритети.

- Портрети та особи "Київської старовини": Personalia, біографістика, (видавці, редактори, автори, герої, благодійники).

- "Киевская старина": видавничий процес, традиції, новації, особливості.

- "Київська старовина" на журнальному ринку науково-історичної періодики кінця XIX – початку XXI ст. (попит, передплатники, розповсюджувачі, читачі).

- "Київська старовина" і громадське життя Києва й України.

Оргкомітет відбиратиме заявки, надаючи пріоритет матеріалам, які відповідають усім критеріям наукових досліджень і публікацій.

Заявки на участь (тема доповіді, тези доповіді обсягом до 400 слів, прізвище, ім’я, по-батькові, місце роботи, посада, наук. ступінь, вчене звання, адреса, телефон, e-mail) приймаються до 1 серпня 2012 р.

У разі включення теми до програми конференції, Оргкомітет надішле персональне запрошення.

Тексти доповідей/статей необхідно надіслати до 26 серпня 2012 р.

Вимоги до оформлення статей: Обсяг: до 0,75 друк. арк. (30 тис. знаків). Текст: у форматі RTF; гарнітура Times New Roman Cyr УДК, ініціали і прізвище, назва навчального або наукового закладу, анотація (укр., рос. та англ. мовами, до 400 знаків кожна; ключові слова, переклад прізвища, ім’я автора та заголовку).

Посилання й примітки автоматичні: верхній індекс, післятекстові; номер посилання ставиться до розділового знаку; в посиланнях на архівні документи інформація подається через кому (напр.: ЦДІАК України, ф. Р–2356, оп. 4, од.зб. 24556, арк. 35 зв.).

Робочі мови конференції: українська, російська.

Просимо заявку на участь у роботі конференції, тему виступу та матеріали надіслати на e-mail: starovyna2012@gmail.com Контактний тел.: +38(095) 315-13-89

Секретар Оргкомітету – к.і.н., ст.наук.сп. Зіневич Наталія Олексіївна
Матеріали Конференції будуть опубліковані.

Проїзд, проживання, харчування за рахунок учасників.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.