У Львові знайшли середньовічну каналізацію. ФОТО

Під час перекладання колектору на вулиці Лесі Українки в середньовічній частині Львова знайшли каналізаційну систему, попередньо датовану XV-м сторіччям. Дерев'яний жолоб із кришкою чудово зберігся поміж радянськими і польськими трубами.

Про це "Історичній Правді" повідомив начальник експедиції Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАНУ Остап Лазурко.

Дерев'яний жолоб, накритий кришкою, розкопали під час робіт із перекладання колектора навпроти входу в будинок №7 по вулиці Л.Українки (неподалік перехрестя з Краківською).

 Каналізацію з кришкою щойно відкопали. ІП пощастило втрапити на місце подій ше до приїзду археологів. Уздовж тротуару в середньовічні часи проходив Високий міський мур Львова

"Оскільки жолоб мав кришку, то це не водостік, а каналізаційна система, - розповів Лазурко. - Видовбана з дерева хвойних порід. Ми припускаємо, що це XV сторіччя".

 Кришка була потрібна для можливості прочищати каналізацію. Угорі видно чавунну трубу радянського водогону

Каналізаційний жолоб був покладений поверх дерев'яного настилу. "Колоди схожі на дубові, - зазначив археолог. - Вочевидь, тут була дорога або будинок (бо поруч був міський мур і дорога навряд чи могла проходити крізь стіну)".

 Дерев'яний настил. Нижче від нього - розкопана яма з водогоном часів міжвоєнної Польщі

Археологи припускають, що коли дерев'яний настил втратив свою функцію (скажімо, дорога перестала діяти після побудови в XIV-XV ст.ст. міського муру), поверх нього проклали каналізацію.

 Археологи за роботою

Каналізаційна система була прокладена уздовж Високого муру Львова і переправляла міські нечистоти в Полтву (зараз ця річка знаходиться в тунелі під Оперним театром і уздовж проспекту Свободи).

 Вигляд по вул. Лесі Українки в сторону Оперного театру

Розкопана ділянка колектору розташовувалася між оборонними вежами Кушнірів і Пустою.

 Реконструкція оборонних мурів Львова. Місце знахідки позначене синьою крапкою

"Це досить унікальна річ, - зазначив з приводу знахідки Лазурко. - Але не знаємо, чи візьме її хоча б якийсь музей".

 Зріз епох. Жовтим позначено труби радянського водогону, синім - польського першої половини XX сторіччя. Тонкими синіми рисочками позначено розміри траншеї під час прокладання водогону в міжвоєнній Польщі

За словами науковців, збереження такої знахідки обходиться доволі дорого. Наразі було взято частини дерева на дендроаналіз, а каналізаційну систему законсервовано - засипано піском.


Фото: Дмитро ЛАРІН, "Історична Правда"

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.